У травні 2021 року експерти ІМІ зафіксували один випадок обмеження доступу журналістів до інформації. Про це свідчать дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Ситуація стосувалась не наданих на запит копій документів про вирубування лісу.

Журналісти видання «Наші гроші. Львів» не отримали копій наукових обґрунтувань від львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» щодо вирубування лісу на території, де місцева влада планує розширювати два кладовища.

Як розповіла редакторка «Наші гроші. Львів» Олександра Губицька, її інформаційний запит складався з двох частин: про вартість наукових обґрунтувань і власне копій самих документів. 

«Про гроші мені інформацію надали, а от щодо другої частини запиту –  відмовили. Копії наукових обґрунтувань – це такий документ, де науковці після дослідження пояснюють, чому можна рубати в природно-заповідному фонді. Один із цвинтарів якраз і хочуть збільшити завдяки ПЗФ. Раніше писала матеріал на цю тему і була вражена копіпейстом у таких обґрунтуваннях, навіть фото хвороб дерев з року в рік давали одні й ті самі», –  розповіла Олександра Губицька.

Відповідь на запит надав директор львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» Олег Герасимюк. У документі Герасимюк зазначає, що така інформація є конфіденційною, тому копії документів він не може надати. 

Редакторка видання Олександра Губицька зазначила: «Відмову я вважаю протизаконною, оскільки обґрунтування замовило комунальне підприємство, оплата буде від комунального підприємства. Тобто це є 100% публічна інформація».

Під дописом Губицької на фейсбук-сторінці продюсерка телеканалу «UA:Львів» Ірина Сандуляк зазначила, що журналісти телеканалу також не отримали жодної відповіді щодо копій тих самих наукових обґрунтувань. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що державна установа не є суб'єктом владних повноважень, тож, за його словами, не все, що створює державна установа, є публічною інформацією. 

«Тому однозначно звинувачувати в незаконності ненадання власне самих науково-дослідних робіт не варто. Проте варто звернути увагу, що відмова в задоволенні запиту має відповідати певним вимогам», – зазначив юрист.

Зокрема, вимогам, встановленим статтею 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», і щонайменше зазначати «трискладовий тест», визначений статтею 6 цього закону, а саме обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону в разі дотримання сукупності (тобто одночасної наявності) таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

«Відмова в наданні інформації жодним чином не згадує, як запитувана інформація підпадає під ці вимоги. Отже, для оскарження відмови правові підстави існують. Але кінцеву крапку в цьому спорі має ставити суд», – сказав Алі Сафаров.

Загалом порушення щодо журналістів у травні 2021 року стались у семи регіонах країни. Лідером є, як зазвичай, Київ (сім), далі йде Львівщина з трьома випадками, і по одному – в Одесі, Полтаві, Харкові, на Тернопільщині та Житомирщині. 

Лідерами з порушень прав журналістів стали приватні особи, представники місцевої і судової влади.

Загалом цього місяця утиску своїх прав зазнали сім журналістів та шість журналісток.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 89 випадків порушень свободи слова, 51 випадок перешкоджання, 10 обмежень доступу до інформації, вісім побиттів та п’ять погроз.