ІМІ: У березні зафіксовано 2 випадки обмеження доступу журналістів до інформації

14 квітня 2020 07:04

5e7b50db3a204 1 700x350

У березні 2020 року зафіксовано 2 випадки обмеження доступу журналістів до інформації. Про це свідчать дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

 

Зокрема йдеться про такі порушення:

1. На Донеччині міськрада відмовила журналісту в доступі, а поліція – відкрити справу

Журналістові Артему Єгорову не надали відповідь на інформаційний запит щодо використання бюджетних грошей. Добропільська міська рада обумовила це пунктом договору, який було укладено між владою та підрядником та який передбачає конфіденційність домовленостей.

Єгоров у відповідь подав заяву до поліції щодо перешкоджання журналістській діяльності. Але його заяву не внесли до ЄРДР, пославшись на те, що в посвідченні Артема Єгорова вказано спеціальність «кореспондент», а не «журналіст».

Юрист ІМІ Алі Сафаров, коментуючи цю ситуацію, зазначив, що спеціальність «кореспондент» є одним з видів професії журналіста.

«Кореспондент, відповідно до Класифікатора професій, належить до розділу 2451.2 «Письменники, редактори та журналісти» і є одним з видів професії журналіста. Таким чином, відповідно до примітки до статті 345-1 Кримінального кодексу України, на нього також поширюється дія статті 171 Кримінального кодексу України. Тому, в разі закриття справи через відсутність статусу журналіста, таку ухвалу можна буде оскаржити як безпідставну, приклавши документи, що свідчать про наявність статусу журналіста відповідно до примітки до статті 345-1 Кримінального кодексу України», – зазначив юрист. 

Також він додав, що одним із видів перешкоджання професійній діяльності журналіста є незаконна відмова в доступі журналіста до інформації.

«Щодо незадоволення запиту про надання доступу до публічної інформації міською радою Добропілля з посиланням на передбачену в договорі конфіденційність інформації – така відмова не відповідає законам України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», – сказав Алі Сафаров. 

2. Маріупольська міськрада двічі не відповіла по суті на запит редакції 0629.com.ua

13 березня Маріупольська міська рада двічі відповіла не по суті на два запити редакції сайту міста 0629.com.ua. Про це повідомляється на сайті видання.

Журналістка видання Альона Калякіна перший запит надіслала 15 січня. Він стосувався розміру заробітної платні, премій та надбавок керівництва та інших працівників міськради у 2019 році.

У відповіді заступниця міського голови Лілія Ткаченко надала виписку з рішення міськради «Про внесення змін до рішення міської ради «Про затвердження Положення про преміювання працівників виконавчих органів Маріупольської міської ради». Але відповіді на поставлене запитання не дали. 

Як повідомляє редакція, згодом чиновниця погрожувала судом журналістам видання через те, що вони розмістили інформацію про відмову міськради назвати реальні зарплати топпосадовців. 

Ткаченко також пояснила, що для підготовки відповіді на запит їй необхідно звертатися до податкової, щоб не було розбіжностей з даними про зарплату бухгалтерії муніципалітету і тими цифрами, які будуть пізніше відображені в деклараціях. 

Другий запит було надіслано до міськради 28 січня. У відповіді, яку журналісти отримали 12 березня, була повторно надана попередня виписка з рішення міської ради. Також наводилася відповідь від Головного управління Державної податкової служби Донецької області, у якій йшлося, що вони «не мають правових підстав для надання запитуваної інформації», тому що такі відомості нібито порушують права на захист персональних даних фізичних осіб.

У коментарі представниці ІМІ в Донецькій області Юлії Гаркуші  редакторка мережі міських сайтів і, зокрема, 0629.com.ua Ганна Мурликіна розповіла, що редакція не звертатиметься до поліції щодо цих випадків.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що посилання на те, що інформація щодо зарплатні посадовців міської ради та міського голови є інформацією з обмеженим доступом і не може бути надана на запит про доступ до публічної інформації, не відповідає вимогам законодавства України про інформацію. За його словами, вона може бути оскаржена у встановленому законом порядку, а винні в ненаданні інформації особи можуть бути притягнені до юридичної відповідальності.

Також повідомляється, що в березні експерти ІМІ зафіксували в Україні 25 випадків порушень свободи слова (січень – 19, лютий – 18). Переважна більшість із них стосувалася фізичної агресії проти журналістів (19). З-поміж іншого було також зафіксовано дев'ять випадків порушень прав журналістів під час дії карантину – заподіяння тілесних ушкоджень та недопуски на заходи місцевої влади.

Загалом із початку року в Україні зафіксовано 62 випадки порушень свободи слова. З них перешкоджання – 31, юридичний тиск – дев'ять, побиття – шість, погрози – п'ять, обмеження доступу до публічної інформації та кібератаки – по чотири випадки.

«Доступ до правди»