ІМІ: Обмеження доступу до публічної інформації увійшло в Топ-3 порушень свободи слова в Україні

16 Січня 2017 11:27

Третє місце за кількістю випадків порушень свободи слова в Україні розділили побиття та напади на журналістів та обмеження доступу до публічної інформації – по 30 випадків відповідно.

У 2016 році на неокупованій території України було зафіксовано 262 випадки порушень свободи слова (станом на 27 грудня), що приблизно на 15% менше, ніж минулого року (у 2015 році ІМІ зафіксував 310 порушень свободи слова в Україні, у 2014 році – 995 випадків).

Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

Кількість обмежень доступу до публічної інформації цього року майже зрівнялася з попереднім роком (33 випадки), у 2014 року – 14, у 2013 році – 13 випадків. У 2016 році, як і попереднього року, обмежували доступ журналістів переважно органи місцевої влади.

Категорією, у якій зафіксовано найбільше порушень, стали перешкоджання законній професійній діяльності журналістів – 107 (у 2015 році – 100, у 2014 році – 150, у 2013 році – 130 перешкоджань). Найбільше журналістам перешкоджали приватні особи, правоохоронці та місцева влада.

На другому місці за кількістю випадків йдуть погрози та залякування журналістів – 42. 

Кількість випадків побиттів і нападів на журналістів у 2016 скоротилась майже вдвічі, порівняно з 2015 роком (58 нападів), і майже в 10 разів, порівняно з 2014 роком (286). Основними нападниками на журналістів цього року були приватні особи. Таку тенденцію ІМІ фіксує вже другий рік поспіль, на відміну від 2014 та 2013 років, коли основними агресорами були представники правоохоронних органів та місцеві чиновники.

Крім того, у 2016 році в Україні стався 1 випадок убивства журналіста (у 2015 – 2, у 2014 році – 7, у 2013 – жодного). У Києві 20 липня в результаті вибуху автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет, який їхав в цій машині. Поліція кваліфікувала подію за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”. Слідство відпрацьовує чотири основні версії вбивства Шеремета: професійна діяльність, особисті мотиви, російський слід і замах на керівницю «Української правди» Олену Притулу.

 

«Доступ до правди»