Програма Громадського телебачення «Громадське Схід» підготувала офіційну скаргу голові СБУ Василеві Грицаку на неоднократну відмову в наданні публічної інформації. Цю інформацію «Доступу до правди» підтвердила Настя Станко, керівник програми. 

У відповідях за підписом заступника керівника Антитерористичного центру Ю. Кочанова запити Громадського було залишено без задоволення. Підставою для відмови стали норми статті 17 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», яка забороняє «поширення через засоби масової інформації чи в інший спосіб інформації, яка може утруднити проведення антитерористичної операції і (або) створити загрозу життю та здоров’ю заручників та інших людей, які знаходяться в районі проведення зазначеної операції або за його межами». 

«Вважаємо відмови у наданні запитуваної інформації і з таким обґрунтуванням неправомірними, такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві України та порушують гарантоване Конституцією та законодавством право на доступ до публічної інформації,  з огляду на наступне», - ідеться у скарзі «Громадське Схід». 

У своїх запитах журналісти просили надати таку інформацію: 

• Скільки осіб було обміняно або звільнено з полону з початку 2016 року; 

• Чи були затримані, чи утримувалися в системі Службі безпеки України громадяни Російської Федерації Володимир Бєзобразов та Владислав Кондалов? За якими статтями вони були обвинувачені? Чи були відкриті кримінальні справи? За якими статтями? 

• Чи фігурує у списках на обмін полоненими, за якими працює Служба безпеки України Радюк Володимир Валерійович 14.02.1974 р.н. Чи запитують його на обмін представники самоназваної «ДНР» чи «ЛНР». Чи можлива його передача на територію Російської Федерації в рамках обміну?

Вказана інформація стосується або статистичної інформації щодо обміняних/звільнених з полону осіб, їх переліку, або долі осіб, яких переслідували правоохоронні органи України за можливу причетність до діяльності терористичних організацій та угруповань.

Дійсно, у ч.2 ст.17 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» міститься норма, яку зацитував у своїх листах-відмовах заступник керівника Антитерористичного центру, зазначає юрист Олександр Бурмагін.

«Проте, це, не єдина норма, яка регулює правовідносини у сфері доступу до публічної інформації. Також вона просто не стосується інформації, яка за змістом є статистичною (щодо кількості людей звільнених і обміняних з полону у 2016-му році), а також інформації про осіб, які переслідувались або переслідуються правоохоронним органами України за підозрою в участі у терористичних організаціях. Зазначене свідчить про абсолютно формальний підхід з боку співробітників СБУ до надання інформації за запитами, який порушує чинне законодавство», - вважає юрист.

Юрист цитує параграф 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» №10 від 29.09.2016 року: лише після застосування «трискладового тесту» допустиме обмеження доступу до публічної інформації, заборона на поширення якої навіть встановлена безпосередньо законом. Тобто у відмові розпорядник інформації зобов’язаний обґрунтувати наявність підстав, зважити імовірну шкоду від розголошення і користь від оприлюднення обмеження у доступі.  

«Доступ до правди»