Господарський суд Полтавської області обмежив доступ до інформації про гроші суддів

2 березня 2020 07:25

155510

На Полтавщині Господарський суд обмежив доступ до інформації про нагороди своїх суддів. Про це свідчить запит та відповідь на нього оприлюднені на платформі «Доступ до правди».

Запитувач звернувся до Державної судової адміністрації України з проханням надати інформацію про розміри суддівської винагороди суддів судів Полтавської області за січень 2020 року.

Однак у Полтавській області є 32 суди, ще 2 суди, які розглядають справи апеляційного округу, що включає Полтавську область (Другий апеляційний адміністративний суд і Східний апеляційний господарський суд), територіально знаходяться у Харкові.

І попри те, що Державна судова адміністрація України є розпорядником інформації щодо фінансового забезпечення діяльності цих судів (її територіальні управління є розпорядниками бюджетних коштів щодо місцевих судів), проте не володіє інформацією про конкретні розміри виплачених у січні 2020 винагород усім суддям цих судів (яких майже дві сотні).

«Тому пересилання запиту за належністю здійснене відповідно до статті 22 Закону «Про доступ до публічної інформації», – пояснила медіа-юристка ГО «Центр демократії та верховенства права» Христина Буртник.

За її словами, безсумнівно винагороди суддям виплачуються із державного бюджету, що є розпорядженням бюджетними коштами у розумінні Закону «Про доступ до публічної інформації». Доступ до такої інформації не може бути обмежено відповідно до частини п’ятої статті 6 цього Закону.

«Це відкрита інформація, яку розпорядники зобов’язані надавати запитувачам. При цьому, розпорядники інформації не мають права вимагати у запитувача пояснення причин навіщо йому потрібна ця інформація, та як він буде її використовувати. Це прямо передбачено частиною другою статті 19 Закону «Про доступ до публічної інформації», в якій вказано: запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Отже, Закон закріплює право запитувачів звертатися до розпорядників із запитами на інформацію незалежно від того, стосується їх ця інформація чи ні, та без пояснення причин подання запитів. Відкрита публічна інформація повинна надаватись будь-якому запитувачу незалежно від його статусу», – наголосила Буртник.

Вона також пояснила, що вимога господарського суду Полтавської області «терміново надати інформацію про мету збору відомостей… та повідомити про те, як, ким і з якою метою такі відомості будуть використовуватися, передаватися чи поширюватися» є незаконною та суперечить Закону «Про доступ до публічної інформації».

За словами експертки, стаття 10 цього закону, на яку посилався суд у своїй відповіді, не надає йому права вимагати відповідну інформацію у запитувача. Адже вона стосується права суб’єкта персональних даних (у даному випадку судді цих судів) запитувати у розпорядника (тобто володільця персональних даних) з якою метою він обробляє його дані та кому надавав відомості.

«Окрім того, не захищається така інформація і Законом «Про захист персональних даних». Будь-які дії із відкритими персональними даними (до яких віднесено заробітні плати, що виплачуються із бюджету), наприклад, збирання, поширення тощо, не підпадають під регулювання Закону «Про захист персональних даних». І хоча це прямо не закріплено у цьому Законі, проте таке розуміння логічно випливає із його положень, адже всі дії щодо обробки (збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем) спрямовані на захист саме тих персональних даних, які є конфіденційною інформацією. Інакше, на володільця покладався б надмірний тягар обов’язків (наприклад, повідомляти суб’єкта персональних даних про зміну, видалення чи знищення його персональних даних відповідно до статті 21 Закону «Про захист персональних даних»), які неможливо було б виконати на практиці. Це фактично паралізувало б роботу будь-яких володільців таких даних», – підсумувала Буртник.

Юристка також порадила запитувачу надіслати повторний запит до Господарського суду Полтавської області з обґрунтуванням незаконності його вимоги та вимагати надати інформацію відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації».

«Доступ до правди»