Народна депутатка Галина Янченко до парламентської роботи займалась дослідницькою, аналітичною та антикорупційною діяльністю.

Нині вона заступниця голови Комітету Верховної ради України з питань антикорупційної політики, а також очолює тимчасову спеціальну комісію з питань захисту прав інвесторів.

Депутатка має позитивний досвід написання запитів на доступ до публічної інформації і активно використовувала цей інструмент, коли керувала розробкою аналітичних доповідей.  

Ми поспілкувались з Галиною Янченко, щоб дізнатись її думку про те, як працює законодавство в сфері доступу до публічної інформації, а також про захист інформаційних прав. 

- Як оцінюєте чинне законодавство в сфері доступу? Які основні позитиви і проблеми? 

 - Я позитивно його оцінюю. За майже десять років дії закону «Про доступ до публічної інформації» органи державної влади стали більш відкритими. І «видобути» необхідну інформацію стало простіше.

Мені є з чим порівнювати: українське законодавство про доступ до інформації значно прогресивніше, ніж, наприклад, законодавство США. 

І ще одним великим досягненням закону «Про доступ до публічної інформації» стало створення Єдиного державного вебпорталу відкритих даних. Більше мільйона наших громадян сьогодні користуються інформацією з цього порталу. І цього року, як повідомляло профільне Міністерство цифрової трансформації, Україна не лише вперше потрапила до європейського рейтингу відкритих даних Open Data Maturity Report, а й одразу посіла у ньому 17 місце.

Рівень зрілості сфери відкритих даних, які надають державні органи України, був оцінений на рівні 84%. Цей результат навіть вищий, ніж середній показник у Європі – 78%. 

Читайте також: Український закон «Про доступ…» цьогоріч посів 17 – 19 місце у світі. Коли повернення в топ-10?

Але, звісно, нам ще є куди рости і як розвивати сферу доступу до інформації.

- Яких, на вашу думку, змін потребує законодавство про доступ до публічної інформації?  

- 1 грудня 2020 року набрала чинності Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсо). Вона переважно вже  імплементована в українське законодавство, її положення враховані в Законі «Про доступ до публічної інформації».

- Ваше ставлення до створення інститут інформаційного комісара, який виключно займатиметься питаннями захисту права на доступ до інформації.

- Я не бачу необхідності у створенні нового інституту інформаційного комісара. Є інститут Омбудсмана, і варто говорити про посилення його повноважень у сфері доступу до публічної інформації, а також удосконалення процедури притягнення розпорядників публічної інформації до адміністративної відповідальності. 

Маю принципову позицію проти того, щоб плодити нові органи, нових бюрократів і так далі. Тому прихильниця того, щоб захищати права тих, кому потрібна інформація, через діючі інструменти (оскарження до вищих органів, суд тощо). 

«Доступ до правди»