Оксана Нестеренко, медіаекспертка, керівниця Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні, викладачка НаУКМА, стверджує, що положення нещодавно ухваленого закону «Про розвідку» становлять небезпеку для сфери доступу до інформації та суверенітету країни.
«В чому основна загроза положень цього закону для свободи слова, свободи інформації, свободи функціонування і прозорості держаної влади? З моменту набуття незалежності України питання взаємин влади і суспільства довго не змінювались і були побудовані за моделлю, коли вважається, що держава має бути більш поінформованою і буде давати лише ту інформацію, яку вона бажає надавати. Завдяки довгому процесу боротьби громадянського та експертного суспільства вдалось змінити ці підходи і ухвалити в 2011 році закон «Про доступ до публічної інформації», який змінив всю концепцію. Це закон запровадив нові принципи до володіння і розпоряджання інформацією, коли вся інформація є відкритою і може обмежуватись лише в окремих випадках. Тобто єдина підтсава для обмеження доступу – це застосування трискладового тесту, що має продемонструвати, що обмеження інформації відповідає легітимній меті, що обмежений доступ має бути обґрунтований, що оприлюднення даних завдає суттєвої шкоди, а не гіпотетичної і захист інформації є важливішим, ніж право суспільства знати. На основі цього закону розбудовувалось законодавство в інформаційній сфері: про відкриті дані, публічні закупівлі та багато інших. Але закон «Про розвідку» повертає нас в парадигму до 2011 року», – пояснює Оксана Нестеренко.
Медіаекспертка пояснює, що закон «Про розвідку» запроваджує новий термін – «розвідувальна таємниця». При цьому начебто закон «Про розвідку» чітко позиціонує, що він виведений із зони впливу закону «Про доступ до публічної інформації». Експертка вбачає ризик в тому, що влада буде засекречувати на власний погляд будь-що і з-під контролю громадянського суспільства будуть виводити будь-яку інформацію, яку влада вважатиме за потрібне, на свій розсуд.
«Це серйозна загроза для трьох сфер. Для захисту приватності, відповідно до статті 32 Конституції України, яка стверджує, що громадяни мають право знати, яку інформацію про них збирає держава, адже відсутність права на це може призвести до тотального стеження та контролю за активістами і політичними опонентами. Аналогічна проблема стосується статті 42 закону «Про звернення», бо ж закон «Про розвідку» чітко заявляє, що запити та звернення розгляду не підлягають. Але головна проблема з точки зору інформації, прозорості держави і запобігання зловживанням та корупції – це те, що закон «Про розвідку» дозволяє вивести за зону публічної інформації не лише людей, які безпосередньо братимуть участь у розвідувальних операціях і діяльності (а це цілком нормальна практика), а й дає широкі можливості втаємничити декларації, в тому числі, топових, умовно кажучи, «політичних» осіб розвідки», – пояснює Оксана Нестеренко.
«Може статись так, що по завершенню начебто оголошених операцій з’явиться викривач, який скаже, що мільйонні закупівлі були фейком, їх не було, а гроші просто вивели в кеш. Однак наразі, навіть коли буде резонанс і попросять показати документи – розпорядники мають право на відмову, і навіть через суд це неможливо оспорити. Так, закон «Про доступ» наче первинний щодо інших законів в сфері інформації. Але це колізія, яка буде вирішуватись в суді і навряд чи на користь суспільства. Тому ця норма в законі «Про розвідку» є бомбою сповільненої дії, яка вдарить по закону «Про доступ», підвищить корупційні фактори при проведенні публічних закупівель. Передусім закон може призвести до того, що нерозвідувальна інформація буде віднесена до цього закону без причин і отримати її не буде жодних шансів. Насправді високим буде ризик взагалі потенційної загрози незалежності, оскільки будь-які дії з боку влади в аспекті національної безпеки можна буде приховати від суспільства, прикрившись «розвідувальною таємницею». Цей закон дуже небезпечний, бо він виводить з сфери закону «Про доступ» величезний спектр інформації, яка чутлива, але на певному етапі має бути відома суспільству задля національних інтересів», – каже експертка.
Нагадаємо, низка громадських організацій, активістів та експертів підготували звернення до Президента із вимогою переглянути положення закону «Про розвідку» в аспекті доступу до публічної інформації, накласти вето та повернути його на доопрацювання.
«Доступ до правди»
