Директор Херсонського обласного архіву в офіційному листі скаржиться на громадську організацію «Інститут генеалогічних досліджень» за те, що її працівники надсилають до архіву запити на інформацію.
На думку директора, безперервний потік запитів на публічну інформацію, витребування даних стосовно умов зберігання документів та засобів їх охорони, блокує роботу установи.
У зв’язку з цим директор архіву просить СБУ перевірити ГО «Інститут генеалогічних досліджень» на наявність зв’язків з країною-агресором, Мінюст – щодо виконання даною організацією статуту, а ГПУ – на наявність корупційних зв’язків між даною ГО та Офісом Уповноваженого з прав людини.
Запитувачі, яких згадує в листі директор, є членами громадської групи «Доступ до архівів», які відстоюють забезпечення права на доступ до публічної інформації, зміни законодавчих підходів та проведення архівної реформи в Україні.
Відгуком на скарги директора Херсонського обласного архіву та директорів інших архівів, став офіційний лист Державної архівної служби до голів обласних держадміністрацій щодо того, що архіви відвідує група людей, яка влаштовує провокації та дестабілізує їх роботу.
«Оцей лист – це реакція. Істерична, нахабна і, видно, шалено налякана, на те, що група активістів почала відстоювати своє право і цікавитись, а що роблять архіви, звідки беруться камери і яка справжня мотивація їх встановлення, чому беруться гроші за неіснуючі послуги, чому справи зависають на реставрації, чому горів архів у Кам'янці-Подільському, чому був скандал у Львові... Зробити реформи у видимих сферах – непросто, але розчистити цей мул – оце надзавдання», - так коментує у Фейсбуку реакцію ДАСУ на діяльність групи «Доступ до архівів» один з ініціаторів створення групи Ігор Розкладай, юрист Центру демократії та верховенства права.
Як відомо, з ухваленням у 2011 році Закону України «Про доступ до публічної інформації» та нової редакції Закону України «Про інформацію», в Україні була створена нова система, що дозволила будь-якій особі отримувати інформацію, що знаходиться у розпорядженні органів влади. У той же час законодавство про доступ до документів, що знаходяться в архівних установах перебуває в парадигмі законодавства 90-х рр. ХХ ст. Наприклад, положення Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» все ще закріплюють тривалі процедури надання інформації та в деяких моментах суперечать законодавству у сфері доступу до інформації і захисту персональних даних.
«Доступ до правди»
