«До завершення пандемії про Брєжнєва не розкажемо»

5 Жовтня 2020 10:33

2

Департамент ЖКГ Кам’янської міськради відмовився відповідати на запит щодо долі бюсту Брєжнєва, апелюючи до того, що має на це право з зв’язку з коронавірусом.

Запитувач Олександр Дзюба з ГО «Європейська суспільна ініціатива» звернувся до департаменту житлово-комунального господарства та будівництва міста Кам’янське на Дніпропетровщині із запитом щодо того, які саме роботи проводяться з бюстом Леоніда Брєжнєва та його п’єдесталом, а також з площею, на якій він розташований.

Розпорядник відмовив, бо, мовляв, «з дня оголошення адаптивного карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом».

Експертка в галузі доступу до публічної інформації, медіаюристка Тетяна Олексіюк переконана, що відмова розпорядника надати відповідь на цей запит може бути визнана неправомірною. І знаходить для цього принаймні три вагомих аргументи.

«Дійсно, частина 6 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що розпорядник інформації може застосувати відстрочку в задоволенні запиту на інформацію в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у випадку настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення», – каже Тетяна Олексіюк.

Однак і тоді у рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути додаткова інформація:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

4) строк, у який буде задоволено запит.

Тетяна Олексіюк пояснює, що необхідним елементом для застосування розпорядником відстрочки в задоволенні запиту є настання обставин непереборної сили, або ж форс-мажору. Визначення форс-мажору дається у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні». Відповідно до ч. 2 ст. 141 вказаного Закону форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Таке визначення поняття форс-мажору за змістом збігається з поняттям «обставини непереборної сили», яке вживається у Цивільному та Господарському кодексах України.

При цьому важливо, що сторона відносин, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними і те, що ці обставини є форс-мажором саме для цього конкретного випадку.

«Крім того, надання відповідей на інформаційні запити здійснюється на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», а не на підставі актів, котрі регулюють надання адміністративних послуг, наприклад, Закону України «Про адміністративні послуги». Запитувач не звертався по надання адміністративної послуги, яка, відповідно Закону України «Про адміністративні послуги» є «результатом здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямованим на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону», – наголошує експертка.

Тетяна Олексіюк додає, що варто дослідити, чи дійсно Департамент житлово-комунального господарства та будівництва міської ради позбавлений можливості надати інформацію у відповідь на запит.

«Шляхом нескладного пошуку на сайті Кам’янської міської ради у розділі «Новини» знаходимо новинну стрічку, яка оновлюється щодня, і, зокрема, новину від 30 вересня про нараду із  питань підготовки до зимового періоду за участі представників Департаменту житлово-комунального господарства. Навряд чи це свідчить на користь неможливості надати інформацію у відповідь на запит», – зауважує експертка.

З огляду на ці обставини Тетяна Олексіюк рекомендує оскаржити відмову до контролюючого органу (Уповноваженого ВРУ з прав людини) або до суду.

Нагадаємо, Кам'янське, колишній Дніпродзержинськ, є рідним містом багаторічного Генерального секретаря ЦК Комуністичної партії СРСР (обіймав посаду з 1966 по 1982 рік).

«Доступ до правди»