Девід Голдберг: Держава завжди чинить спротив доступу до публічної інформації

14 Липня 2020 00:00

David goldberg

Владні структури не зацікавлені у потужному режимі доступу громадян до публічної інформації, однак для того, аби робити свою державу і суспільство кращим, кожен громадянин повинен мати змогу отримати інформацію про стан справ в ній. А впливовий орган контролю, наприклад, інформаційний комісар, сприятиме реалізації цього права.

Такими є основні тези доповіді Девіда Голдберга, консультанта Ради Європи зі Сполученого Королівства, під час  експертного обговорення «Законотворчість у сфері доступу до публічної інформації: сучасний стан та перспективи».

«Я не думаю, що Україні треба шукати кращі практики і досвід інших країн, аби перейняти його. Кращий досвід інших країн важко перенести в іншу соціокультурну ситуацію. Адже і розуміння того, що є кращим досвідом, також є суб’єктивним. На мою думку, кожна країна має розвинути свою найкращу практику і підходи і стати кращою версією самої себе»,  розпочав Девід Голдберг.

Девід Голдберг нагадав про актуальний і досі аналіз ситуації в сфері доступу до інформації, проведений екс-інформаційним комісаром і експерткою Ради Європи Наташею Бірч у 2016 році. Ключовийм параграфом аналізу експерт вважає те, що «процедурні моменти можуть бути вирішені шляхом заснування нового незалежного органу з розгляду скарг та апеляцій, який матиме чіткі повноваження та належні процедури».

Однак, за статтею 8 Тромської конвенції, яку ратифікувала Україна, в аспекті процедур перегляду і контролю немає єдиного бачення, якими мають бути інституції, що будуть опікуватись цим питанням.

«Якщо комусь відмовили у доступі і він хоче переглянути підстави цього рішення, то може звертатись до суду, іншого безстороннього органу, заснованого у законний спосіб, або ж звернутись до процедури внутрішнього перегляду, чи діяти в рамках процедур, які проводить омбудсман чи орган медіації. Тромська конвенція не вказує «лазерним променем» на необхідність створення посади «інформаційного комісара». Є єдина вимога – цей орган має бути швидким і недорогим»,  каже Девід Голдберг.

Відповідно ж до «золотого стандарту» роботи інформаційного комісара - вимог Йоганнесбурзької Хартії, якою керується Міжнародна конференція інформаційних комісарів, цей орган має бути спеціалізованим, безстороннім, незалежним і з належним фінансуванням.

«В цьому документі також вказують, що інформаційний комісар має бути спрямованим передусім на питання доступу до інформації. Я поділяю цю позицію  на противагу баченням, аби цей орган поєднував аспекти доступу до інформації і захисту персональних даних», - каже Голдберг.

Експерт акцентував, що, згідно з одним із рішень ЄСПЛ, позитивним обов'язком держави є створення потужної інституції з контролю за дотриманням інформаційних прав громадян, і, зокрема, права на доступ до інформації, і це суголосно положенням ст. 1 Конвенції з прав людини. Девід Голдберг також нагадав, що Рада Європи не має жодних рекомендацій власне в аспекті контрольного органу в сфері доступу і це, на його думку, є доказом, що держави чинять спротив спробам встановити потужний режим доступу до публічної інформації, бо їм це просто не подобається.

«Для мене є показовим те, що президент США, підписуючи закон про доступ до публічної інформації, сказав: «Роблю це через власний труп». Навіть в Америці це не було популярною ідеєю для влади. Я ж погоджуюсь із Хелен Дарбішер, керівницею організації Access.Info.Europe, яка прирівнює доступ до інформації до коперніанської революції. Я вважаю, що доступ є найреволюційнішим принципом, втіленим владою держав за всі часи історії людства. Але треба, аби він працював належним чином»,  каже Девід Голдберг.

Голдберг апелює також до шведського філософа Петера Форшколя, автора трактату «Думки про цивільну свободу».

«Форшколь стверджував, що право кожного у вільному суспільстві – робити свій внесок для розвитку вільного суспільства. Для цього він повинен знати стан справ у цьому середовищі. Це ключовий момент, пов’язаний з доступом до інформації.  «Інформаційний комісар» чи інший орган контролю може стояти на верхівці піраміди інформаційного керування, але мати доступ до інформації, щоб робити свій внесок у розвиток суспільства – право усіх. Саме в основі цієї піраміди живе доступ, а не лиш на верхівці»,  підсумовує думку експерт.

Нагадаємо, 7 липня «Доступ до правди» та  ГО «Платформа прав людини» організували круглий стіл  «Законотворчість у сфері доступу до публічної інформації: сучасний стан та перспективи». Під час дискусії народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв висловив інціативу створити в парламенті міжкомітетську робочу групу задля доопрацювання законопроектів, покликаних вдосконалити сферу доступу до публічної інформації 

В дискусії взяли участь медіа-юристи – експерти у сфері доступу до інформації, а також народні депутати, представники Офісу Омбудсмана і Ради Європи.

Модерував розмову виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін. 

 

«Доступ до правди»