Журналіст Вільного Радіо Дмитро Браславський звернувся до Гродівської селищної ради, що на Донеччині із запитанням про розміри зарплат очільників громади з моменту запровадження воєнного стану. Отримав відмову з посиланням на обставини непереборної сили. Медіаюрист стверджує, що відмова – неправомірна.
Дмитро Браславський готував матеріал про заробітні плати керівників громад Донецької області. Запити надсилав і громадам, які частково окуповані, адже, як зауважує «фактично ці громади існують, їхні керівники зарплату отримують». І частина громад відповіла на запитання, попри близькість до територій, де ведуться бойові дії. Однак були і ті, хто відмовив з різними формулюваннями.
Зокрема Гродівська селищна рада відмовила в наданні інформації про заробітню плату керівника громади за лютий – жовтень 2022 року (помісячно), посилаючись на обставини непереборної сили, які виникли з агресією РФ. Надати інформацію однак пообіцяли після завершення дії правового режиму воєнного стану.
Медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов вважає застосування відстрочки необгрунтованою.
«Ч.6 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник може застосувати відстрочку в задоволенні запиту на інформацію у разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Дійсно законодавство України визначає, які події варто вважати обставинами непереборної сили - землетрус, ураган, шторм, повінь, війну та воєнні події; радіаційне, хімічне зараження, інші надзвичайні події, наслідки яких не можна відвернути. Однак, такі обставини повинні зумовлювати у розпорядника технічну неможливість надати запитувану інформацію. Розпорядники публічної інформації у кожному конкретному випадку застосування відстрочки повинні не просто формально посилатися на наявність воєнного стану, а обґрунтовувати, які саме наслідки воєнного стану не дозволяють задовольнити запит вчасно, та повідомляти про орієнтовну дату надання інформації. Отже, якби розпорядник написав, що у них «згоріла техніка», «зруйноване приміщення», «звільнились працівники і не може ніхто сформувати відповідь», то це є обґрунтованою відстрочкою», – пояснює медіаюрист.
Він нагадує також, що Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за незаконну відмову в доступі журналіста до інформації (ст. 171 КК України).
«Якщо журналіст, направляючи запит, додавав своє журналістське посвідчення( а Дмитро Браславський так і зробив у своєї запиті, надіславши його на бланку медіа і додавши посвідчення та мету запиту – прим.автора) , повідомляв, що ця інформація потрібна для здійснення журналістської діяльності, то, виходячи з вищенаведеного, вважаю, є всі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 171 КК України, а, отже, журналіст у порядку ст. 214 КПК України може звернутись по кожному окремому випадку до правоохоронного органу з метою ініціювання досудового розслідування», - додав Євген Воробйов.
Дмитро Браславський уже надіслав скаргу до Омбудсмана і має намір звернутись до поліції щодо за незаконної відмови в доступі журналіста до інформації (ст. 171 КК України).
«Доступ до правди»
