Дніпровський активіст Олександр Дзюба запитав у суду копію судового рішення щодо високопосадовця Дніпровської міськради. Йому відмовили, апелюючи до захисту персональних даних. Юристка ГО «Платформа прав людини» Ольга Вдовенко пояснює, чому така відмова не правомірна.
Дніпровський активіст Олександр Дзюба звернувся до Жовтневого районного суду в Дніпрі із запитом надати копії судового рішення та вироку від 12.08.1997 у кримінальній справі №1-301/97 про Лисенка Михайла Олександровича, який нині є заступником голови Дніпровської міськради.
Суд у відповіді на запит офіційно підтвердив, що у його архіві знаходиться кримінальна справа номер 1-301/97, проте потім відмовився надати копію вироку публічно винесеного судом 12.08.1997.
Активіст зауважив, що фото та скріншоти вироку вже неодноразово були опубліковані у різних медіа, ще з 2015 року. Зокрема у медіа фігурувала така інформація: "Має судимість за статтею 142 ч. 2, 141 ч. 2 Кримінального кодексу України (грабіж із застосуванням насильства, розбій). Вирок було винесено 12.08.1997 року, за сукупністю злочинів засуджено до семи років позбавлення волі; апеляційний суд зменшив строк до п’яти років".
Активіст наголошує, що запит має значний суспільний інтерес, адже ця людина обіймає керівну посаду в міській раді.
Юристка ГО «Платформа прав людини» Ольга Вдовенко проаналізувала норми українського законодавства щодо цього питання і дійшла висновку, що відмова у наданні копії вироку є неправомірною та підлягає оскарженню.
«Право на отримання офіційної копії судового рішення не регламентується Законом України «Про доступ до публічної інформації», а Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» визначає, що доступ осіб, які беруть участь у розгляді справи, та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки, до інформації, створеної (одержаної) у ході судового провадження, до судових рішень забезпечується у порядку, встановленому процесуальним законодавством, з урахуванням передбачених нормами Закону України «Про доступ до судових рішень» особливостей. Це означає, що отримати рішення суду за інформаційним запитом неможливо.
В свою чергу, Закон України «Про доступ до судових рішень» надає право на повний доступ до судових рішень, ухвалених у справах, тим особам, які брали у них участь. Для тих осіб, хто не був учасником процесу, передбачене право ознайомитися з судовим рішенням у повному обсязі в тому разі, якщо воно безпосередньо стосується їх прав, свобод, інтересів чи обов’язків.
Зокрема, стаття 9 Закону надає особі, інтереси якої зачіпає судове рішення і яка не брала участі у справі, можливість звернутись до апарату суду з письмовою заявою. В такій заяві дозволяється просити про: надання можливості ознайомитись із судовим рішенням у приміщенні суду або самостійно виготовити копію судового рішення за допомогою власних технічних засобів (сфотографувати, відсканувати тощо) чи просити суд (апарат суду) виготовити і надати готову копію судового рішення.
Крім того, у письмовому зверненні заявник повинен обґрунтувати, чому він не має можливості ознайомитись із судовим рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень та навести аргументи на користь того, яким чином це рішення впливає на його права, свободи, інтереси та обов’язки.
Виходячи із вищезазначених норм, можна припустити, що відмова про надання копії вироку є правомірною, але є декілька «але», і першим «але» в цьому списку є дискусійність питання віднесення рішень суду до інформації, яку не можна отримати на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації». В зв’язку з тим, що українське законодавство не достатньо врегулювало питання отримання копій судових рішень, на допомогу можуть прийти норми, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Угорське об’єднання громадянських свобод проти Угорщини» від 14 травня 2009 року, заява No 37374/05, п. 37. Зазначене рішення Європейського Суду з прав людини підтверджує, що матеріали судових справ, а рішення є невід’ємною частиною судової справи, не можуть автоматично виключатись з поля зору громадськості, а журналісти та громадські діячі повинні мати можливість отримувати з них інформацію, яка становить суспільний інтерес, в тому числі шляхом отримання доступу до матеріалів цих справ.
Предметом суспільного інтересу в даному запиті є те, що вирок стосується посадової особи місцевого самоврядування, а інформація щодо осіб, які обіймають посади, пов'язані з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, такі як освіта, досвід роботи, знання іноземної мови, відсутність судимості тощо, не є конфіденційною (п. 5.8 Постанови Пленуму ВАСУ № 10 від 29.09.2016р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»).
Більш того, інформація з обмеженим доступом повинна надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше (п. 6.5. Постанови Пленуму ВАСУ № 10 від 29.09.2016р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»). А як зазначає запитувач інформації у своєму дописі, вирок був неодноразово опублікований раніше».
«Доступ до правди»
