Користувачка платформи «Доступ до правди» Леся звернулась із запитом до Тренінгового центру прокурорів України, однак отримала відмову. Адвокат Микола Гринишак пояснює, що відмова – правомірна і радить, як варто відкоригувати запит, аби таки отримати відповіді на питання, які цікавлять користувачку.
Користувачка «Доступу до правди» Леся звернулась до Тренінгового центру прокурорів із наступним запитом:
«Прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
· причини отримання розміру заробітної плати працівниками Тренінгового центру прокурорів України рівнозначного розміру заробітній платі військовослужбовців, які життям захищають Батьківщину;
· причини перебування в штаті Тренінгового центру прокурорів України осіб без практичного прокурорського досвіду;
· звіт виконаної роботи працівниками тренінгового центру прокурорів за 2022 рік».
Натомість користувачка отримала відмову.
Перший аргумент: мовляв, у підписі вказане лише ім’я, а цього недостатньо для ідентифікації особи і суперечить закону, що може стати підставою для відмови.
Микола Гринишак каже: така відмова має свою колізію, але формально може бути законною.
«Закон України «Про доступ до публічної інформації» у ст. 19 передбачає, що запит на інформацію має містити ім’я запитувача. Цивільне законодавство України визначає, що ім’я фізичної особи складається з прізвища, імені та по батькові (щоправда, є винятки, наприклад, для громадян інших національностей – де можуть бути тільки ім’я і прізвище, два імені і прізвище, тощо). Разом з тим, Законом України «Про доступ до публічної інформації» передбачається, що у випадку не зазначення у запиті імені, розпорядник публічної інформації має право відмовити запитувачу у задоволенні такого запиту.
Не зважаючи на вищевказані вимоги законодавства, в Україні склалася така практика, коли запитувачі публічної інформації зазначають в запитах на інформацію тільки власне ім’я або й нікнейм (без прізвища, тощо). І Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, і суди неодноразово роз’яснювали, що зазначення неповного імені в запиті не є підставою для відмови в його задоволенні, оскільки розпорядник не має повноважень ідентифікувати запитувача за ім’ям, а публічна інформація може бути повідомлена широкому загалу. Проте, все ж враховуючи вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», ми радимо у запитах на інформацію зазначати окрім власного імені запитувача, ще хоча б його прізвище.
Адже це, по-перше, позбавить недобросовісних розпорядників можливості відмовляти у наданні публічної інформації за формальними ознаками. По-друге, у випадку оскарження протиправної відмови розпорядника надати публічну інформацію до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду – скаржнику не потрібно буде доводити, що з запитом звертався саме він (і що порушено саме його права), а не будь-яка інша особа», – каже Микола Гринишак.
Другим аргументом для відмови у запиті було те, що запитувач просить роз’яснень, а не надання вже готової створеної інформації.
«Разом з тим, розпорядник публічної інформації все ж правомірно відмовив у задоволенні запиту. З тексту запиту вбачається, що запитувач просить надати інформацію про причини нарахування зарплати у певному розмірі, та ін.
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання розпорядниками публічної інформації своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні цих або інших розпорядників, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Цей Закон не передбачає обов’язку розпорядників надавати у відповідь на запит певні роз’яснення чи пояснення, та фактично вживати заходів, щоб створити інформацію, яка запитується. Тому, звертаючись із запитами на інформацію, запитувачі мають чітко формулювати, яку саме публічну інформацію вони хочуть отримати від розпорядника», – каже Микола Гринишак.
«Доступ до правди»
