Українці нарікають, що обміняти старі чи пошкоджені банкноти – той ще виклик. Хоча законодавчі підстави для того, аби їх обмінювали у банках – наявні. Видання «Мінфін» провело розслідування, щоб зрозуміти, щоб обіцяють нормативно-правові акти і як це працює насправді.
У відповідь на офіційний запит «Мінфіну» Національний банк повідомив, що після 21 червня (після набрання чинності постанови НБУ № 75) отримав ще 216 звернень зі скаргами на прийом готівкової інвалюти:
· 131 — на небанківські фінустанови;
· 72 — на банки.
Усі претензії надійшли від фізосіб, бізнес щодо цього питання не звертався.
Це дані за 11 робочих днів. А з початку року (до 5 липня) до Нацбанку щодо валютної проблеми надійшло 712 скарг громадян.
«Із 1 до 21 червня отримано 423 звернення. Піковим місяцем за кількістю звернень став червень. Загалом, якщо дивитися на динаміку опрацьованих дзвінків та письмових звернень, то можна простежити тенденцію до поступової нормалізації роботи банків та небанківських фінансових установ із питань валютообмінних операцій», — стверджують у НБУ.
Але регулятор звів дані щодо офіційно поданих скарг, коли люди не полінувалися і знайшли час на складання претензії. Зрозуміло, що відмов у прийомі інвалюти було більше: багато хто просто махнув рукою на подачу звернення до НБУ.
Нацбанк повідомив «Мінфіну» про такі сигнали з боку споживачів:
· Відмови фінустанов в обміні/внесенні на рахунки зношених та старих банкнот.
· Установка при валютообміні комісій чи різних курсів, залежно від дати емісії (випуску) іноземних купюр.
· Відмови у прийомі банкнот через їх номінал або відсутність готівки в касі.
· Видача старої інвалюти при отриманні клієнтом грошових переказів та коштів із рахунків.
Також нацбанківці зауважили, що відмови у валютообміні надходили через небажання споживачів проходити ідентифікацію — подати документи, що підтверджують особу. Найімовірніше, йшлося про великі суми.
Регулятор пояснив, що не зобов'язаний проводити перевірки фінустанов за фактом кожної скарги, що подана до НБУ. Проте, їх враховуватиме при нагляді за структурами, на які надійшли сигнали. Чиновники пообіцяли застосовувати «належні заходи» щодо банків та небанківських фінустанов при виявленні порушень своїх нормативно-правових актів, до яких належить і вищезгадана постанова № 75 у тому числі.
«Банк чи небанківська фінансова установа зобов'язані у внутрішніх положеннях про організацію роботи зі здійснення касових операцій визначити, зокрема, тариф комісійної винагороди за операцію інкасо та умови його сплати клієнтом. А також терміни виплати клієнтам відшкодування за прийняті на інкасо банкноти іноземної валюти», — йдеться у відповіді Національного банку «Мінфіну».
У НБУ розповідають, що для вирішення банкнотної проблеми також спростили правила роботи з готівкою для небанківських фінустанов для того, щоб вони, як і банки, могли приймати стару валюту та передавати її для вивезення за кордон.
Однак, у фінансових компаніях повідомили про нові проблеми: для роботи з інкасо їм потрібно відкривати рахунки в банках-партнерах, але багато хто не може цього зробити через труднощі з фінансовим моніторингом. Виявилося, що ФК, які працюють із готівковою інвалютою, встигли отримати від Нацбанку штрафи та письмові попередження за порушення при валютообміні. Через це банки повинні кваліфікувати їх, як небажаних клієнтів, після проведення фінмоніторингу, і не можуть їм відкрити рахунки.
«Доступ до правди»
