У Києві виконувалося обстеження шляхів до шкіл у рамках програми «Безпечна дорога до школи». Запитувачка поцікавилася результатами обстеження та пропозиціями переобладнання пішохідних переходів та тротуарів. Запит та відповіді на нього оприлюднені на платформі «Доступ до правди».

Зокрема, запитувачку цікавив перелік київських шкіл, шляхи до яких було обстежено, та результати обстеження (акти, доповідні тощо по кожній школі, яка обстежувалась). Крім того, в запиті вимагається надати перелік запланованих робіт щодо кожної школи і плани заходів на 2020 рік щодо створення безпечних умов для школярів, які йдуть до шкіл.

У свою чергу, Київська міська держадміністрація переадресувала запит у інші структури, які володіють відповідною інформацією.

Як пояснила медіа-юристка громадської організації «Центр демократії та верховенства права» Христина Буртник, цього можна було уникнути.

«Як часто трапляється, на запити із багатьма питаннями (або які сформульовані широко, потребують надання багатьох документів) відповідатимуть різні суб’єкти, які володіють «частинками» запитуваної інформації. Саме тому питання були переслані до різних розпорядників, відповіді яких запитувачці доведеться аналізувати окремо. Для того, щоб у майбутньому уникнути таких відповідей, варто було б спочатку надіслати запит (або знайти на сайті КМДА) про міську програму «Безпечна дорога до школи» та дослідити на який орган покладено обов’язок зібрати чи створити інформацію, провести відповідні перевірки та узагальнення зібраної інформації. Наступний запит(и) слід надсилати уже до цього конкретного органу», – нагосила експертка.

Вона також запропонувала ще один варіант – спитати у КМДА узагальнену інформацію про виконання цієї міської програми.

«КМДА (відповідний структурний підрозділ) може не володіти інформацією щодо конкретних шкіл, але у цього розпорядника повинна бути інформація про виконання програми загалом», – підсумувала медіа-юристка.

«Доступ до правди»