Апеляційний суд міста Києва постановив, що апеляційна скарга першого заступника начальника комунального підприємства Київське міське бюро технічної-інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна не підлягає задоволенню. Суд залишив у силі постанову Шевченківську районного суду міста Києва, якою зобов’язано БТІ надати інформацію на інформаційний запит щодо зарплат співробітників та вартості канцелярських товарів.
У своїй скарзі апелянт посилався на ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якою визначено перелік розпорядників інформації, а тому переконаний, що комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» не є розпорядником інформації відповідно положень вказаної правової норми, оскільки не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, не отримує коштів з державного та місцевого бюджетів, підприємству не делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень та підприємство не займає домінуюче становище на ринку.
Як визначив суд, доводи апеляційної скарги з приводу того, що КП « Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» не є розпорядником інформації, оскільки організація є госпрозрахунковою і не отримує коштів з державного та місцевого бюджетів, є безпідставними.
З аналізу норм законодавства України та положень статуту підприємства вбачається, що все майно, яким володіє комунальне підприємство, в тому числі доходи від реалізації послуг, є комунальним майном, тобто власністю відповідної територіальної громади.
Відповідно, доступ до інформації про діяльність таких підприємств надає можливість громадськості проконтролювати законність та обґрунтованість рішень органів місцевого самоврядування щодо їх створення та діяльності.
Зокрема, доступ до інформації щодо заробітної плати працівникам комунальних підприємств, закупівлі товарів та послуг такими підприємствами дозволяє громадськості проконтролювати належне, цільове, не надмірне, у визначених законодавством України межах використання грошових коштів, що знаходиться у комунальній власності.
Стала позиція щодо визнання інформації про розпорядження комунальним, державним майном суспільно необхідною викладена у п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 р. № 10 « Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», де зазначено, що у силу ч. 5 ст. 6 Закону № 2939 - VI доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством майном, зокрема, інформація про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг ( продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, може бути обмежено лише за умов, передбачених ч. 5 ст. 6 вказаного Закону. У цьому контексті така інформація є суспільно необхідною, а комунальні підприємства є її розпорядниками відповідно до пункту 4 ч. 2 ст. 13 Закону № 2939 - VI.
Переглянути постанову в Судовому реєстрі
«Доступ до правди»
