Апеляційний суд Києва поставив норми внутрішніх інструкцій над гарантіями закону «Про доступ…»

24 Квітня 2017 13:26

Апеляційний суд міста Києва відхилив апеляційну скаргу та залишив без змін постанову Шевченківського районного суду Києва, який визначив, що ненадання публічної інформації  на підставі того, що наказом її віднесено до службової, не містить складу адміністративного порушення.

«Диспозицією ч. 2 ст. 212-3 КУпАП передбачено порушення ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації», - йдеться у роз’ясненні Секретаріату Уповноваженого з прав людини, який склав протокол про адміністративне правопорушення, яке полягає у необґрунтованому віднесенні інформації до інформації з обмеженим доступом.

Раніше запитувач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із запитом про надання копії затвердженого кошторису витрат Фонду на 2016 рік.

Фонд відмовив у наданні інформації з посиланням на те, що запитувану інформацію віднесено до інформації з обмеженим доступом.

У судовому засіданні апеляційної інстанції розпорядник пояснив, що при підготовці відповіді на запит керувався внутрішніми нормативно правовими актами, зокрема наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до якого він не наділений повноваженнями відносити ту чи іншу інформацію до категорії інформації з обмеженим доступом, про що і зазначив у своїй відповіді.

Суд першої інстанції дослухався до цих аргументів, апеляційний також.

Проте суд суто формально підійшов до оцінки ситуації, поставивши фактично норми підзаконних актів над гарантіями законів, вважає медіа-юрист Олександр Бурмагін, ГО «Платформа прав людини».

«Відповідальна за надання відповідей на запити особа повинна мати належний фаховий рівень, щоб вирішувати колізії між інструкцією і законом. І, при наявності гарантій відкритості встановлених законом надавати інформацію незалежно від процедур і правил внутрішніх, локальних норм. А те, що особа згідно локальних нормативно-правових актів не має повноважень відносити певну інформацію до категорії з обмеженим доступом не означає, що вона реальними діями це не зробила. Насамкінець, диспозиція статті 212-3 КУпАП охоплює не тільки необґрунтоване "віднесення", а й неправомірну відмову. Інформацію ж не було надано», - коментує Бурмагін. 

 фото - www.apcourtkiev.gov.ua

«Доступ до правди»