Аби розпорядник відповів на запит інформацією, а не відмовою, треба пам’ятати про деякі важливі моменти при формулюванні запиту. Кілька типових помилок розберемо спільно з медіаюристкою Вітою Володовською, ГО «Лабораторія цифрової безпеки», на прикладі свіжого запиту щодо електросамокатів BOLT, прокат яких нещодавно з’явився у місті.

Запит від користувача Матвія був адресований патрульній поліції України і запитував, якими юридичними документами дозволено прокат електросамокатів BOLT та який пайовий або фінансовий внесок зробив оператор електросамокатів в Києві?

Департамент патрульної поліції уже на початку відповіді назвав це не запитом, а «листом щодо роз’яснень законодавства» і у наданні інформації відмовив з двох причин – мовляв, запитувана інформація не є публічною, і, по суті, це звернення (ще й оформлене без усіх реквізитів, яких вимагає формат звернення громадян), а тому підлягає поверненню заявникові.

«Ці питання варто було адресувати до КМДА, оскільки саме вони повинні би бути розпорядником інформації. Аби отримати змістовнішу відповідь, варто дещо уточнити. Наприклад, запитати, чи здійснювала КМДА погодження, чи надавали дозволи на здійснення діяльності з прокату електросамокатів BOLT в місті Києві, у т.ч., наприклад, щодо розміщення парковок. Або ж, чи здійснював оператор електросамокатів BOLT (краще вказати безпосередньо назву юридичної особи, яка здійснює таку діяльність) внески до місцевого бюджету, у зв’язку зі здійсненням такої діяльності», – пояснює Віта Володовська.

Юристка наголошує, що поліція могла б переслати запит до КМДА. Адже, відповідно до закону, якщо їм відомо, хто володіє такою інформацією – це обов’язок. Однак у своїй відповіді поліція вже поставила під сумнів, що це не запит, а звернення, тому відхилила його.

Крім цього, запитувач Матвій цікавився, за якими правилами дорожнього руху користувач, що взяв в оренду електросамокат BOLT, має пересуватись по місту, і чи буде у випадку ДТП чи травмування притягнуто оператора електросамокатів до відповідальності.

«Ці два питання потребують аналізу та надання роз’яснень, тому це точно не підпадає під визначення «публічної інформації». Зокрема правила дорожнього руху – це єдиний документ, який затверджує Кабмін, тому тут не зовсім зрозуміло, що мається на увазі під питанням «за якими правилами дорожнього руху» мають пересуватись користувачі електросамокатів. Якщо ж малось на увазі, як саме правила дорожнього руху до них застосовуються – це предмет звернення, а не запиту. Останнє питання, по суті, передбачає моделювання гіпотетичної ситуації, що також не охоплюється законом про доступ до публічної інформації», –  каже Віта Володовська.

«Доступ до правди»