Народний депутат Анатолій Костюх, член Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, певний час працював журналістом, очолював закарпатське медіа і добре знайомий з законодавством про доступ до публічної інформації.
Нагадаємо, нині робоча група під головуванням народної депутатки Євгенії Кравчук, заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ, напрацьовує суттєві правки до законопроекту 2381 та інших законопроектів, покликаних вдосконалити сферу доступу до публічної інформації в Україні. Одне з її завдань – врахувати експертні пропозицій, які пролунали під час експертного обговорення «Законотворчість у сфері доступу до публічної інформації: сучасний стан та перспективи», фахівці, які виступили під час заходу, очолили підгрупи робочої групи.
Ми поспілкувались з народним депутатом про інформаційне законодавство та нагляд за його дотриманням.
- Який у вас досвід написання запитів на доступ до публічної інформації?
- До депутатства запити на доступ до публічної інформації надсилав ледь не щотижня й досвід відповідей маю різний: від нормальних відповідей до відписок. Ситуацію вважаю не критичною, але потрібно змінювати підхід.
- Які саме зміни в законодавство потрібно зробити, щоб покращити ситуацію з доступом до публічної інформації?
- Діючі закони та норми, на мій погляд, надають всі змоги громадянину дізнатись від владної вертикалі все, що цікавить в межах дозволеного, звісна річ (маю на увазі, крім інформації, обмеженої у доступі). Проте юридична заплутаність із адресатом (тобто до кого звернутись, відповідно до яких статей тощо) дають вдосталь місця для маневру особам, що повинні надати відповідь. Тому часто це гра в «хто спритніший». Повірте, кажу вже з досвіду депутата, коли різні виконавчі органи намагаються маневрувати і затягувати з відповіддю.
Тому, першочергова зміна, на мою думку, це діджиталізація всієї бази даних і зведення її на одному майданчику.
До прикладу, кадастрові реєстри в різні роки створювались на різних кодах, відповідно об'єднати їх зараз – це складний процес. А коли я пишу запит, то не бажаю і не маю часу розбиратись в таких нюансах. Натомість розпорядникові, щоб відповісти, потрібно попрацювати з 4-5 реєстрами. Звісно, це відбирає час і сили.
- Чи підтримуєте ідею створення інституту інформаційного комісара, який виключно займатиметься питаннями захисту права на доступ до інформації. Яка ваша думка з приводу можливості посилення ролі Уповноваженого ВРУ з прав людини?
- Що стосується доступу до інформації, я за розширення і посилення ролі Уповноваженого. Для нас, народних депутатів, це плюс. І для громадян теж.
«Доступ до правди»