Чи потрібно відповідати на запит щодо персональних даних держслужбовців та активістів з прикордонних територій, під час онлайн-зустрічі, організованої ГО «Платформа прав людини», розповідав адвокат та медіаюрист Євген Воробйов.
Очевидно, що російська агресія поставила на порядок денний питання балансу між публічністю та безпекою, як в загальнонаціональному , так і в персонально-приватному аспекті. Тож недивно, що питання про те, що може хтось на запит отримати дані активістів та службовців в областях, які межують з країною-ворогом, пролунало під час онлайн-зустрічі. Так, атка інформація може становити небезпеку для вказаних людей у випадку окупації територій та діяльності ДРГ, що доводять історії з «розстрільними списками», які окупанти використовували на тимчасово окупованих територіях, знищуючи фізично українських активістів різного профілю та сфери зацікавлень.
Однак українське законодавство з приходом повномасштабної війни не змінилось, наголошує Євген Воробйов. «Щодо надання інформації про громадських активістів, то розпорядникам варто застосувати трискладовий тест і керуватись законом про захист персональних даних. Варто пам’ятати, наприклад, що, якщо дані про активіста дозволять його ідентифікувати ( наприклад, вони такі єдині в громаді і легко буде вирахувати і це поставить людину потенційно під загрозу, то дані надавати не варто, це буде інформація з обмеженим доступом. Щодо посадовців, то закон обмежень на таку інформацію не ставить і вона має надаватись на запит, навіть на прикордонних територіях», - каже Євген Воройбов.
Щодо даних посадовців, то це регулює все той же базовий закон «Про доступ до публічної інформації», ст. 15 якого визначає, що «розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати прізвище, ім'я та по батькові, службові номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів», а ч. 5 ст. 6 стверджує, що «не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно».
Ці положення підтверджує і інший закон – «Про інформацію», в ч. 2 ст. 21 якого вказують, що «конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону».
Тож, попри існуючі потенційні ризики, така інформація має надаватись, підсумовує адвокат.
«Доступ до правди»
Публікація створена в межах проєкту «Свобода слова під час війни у питаннях і відповідях» за підтримки Freedom House Ukraine. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Freedom House Ukraine
