У відповіді на інформаційний запит Адміністрація Президента України відповіла, що відомості про відзначення осіб державними нагородами, присвоєння почесних звань, державних стипендій і премій віднесено до переліку службової інформації.

Таку відповідь отримала запитувачка Лариса Ступак, головна редакторка газети «Сила народного контролю – Чоп», яка звернулася із запитом до Адміністрації Президента України, в якому просила надати копії нагородних листів заслужених журналістів України з Закарпаття. У запиті йшлося про чотирьох осіб – Тетяну Вашаргелі, Єлизавету Кинів, Віталія Мещерякова, Ельвіру Кіларь.

«Запитувана вами інформація стосується прав та охоронюваних інтересів інших осіб», – ідеться у відповіді, де також зазначається, що перелічені особи дозволу на розголошення такої інформації не надавали.

Правомірність даної відмови коментує юрист Олександр Бурмагін, ГО «Платформа прав людини»:

- Тут, як і в багатьох випадках, коли мова йде про обмеження доступу через наявність персональних даних, розпорядник зобов’язаний провести серйозний аналіз, виконавши вимоги «трискладового тесту» (ч.2 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації"):

«Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні».

У п.5.5. Постанові Пленуму №10 від 29.09.2016 року Вищий адміністративний суд України зазначив, що відсутність сукупності всіх передбачених вимог у відповіді розпорядника свідчить про її необґрунтованість. 

Як вбачається з тексту відмови, щонайменше про істотність шкоди та перевагу шкоди над суспільним інтересом в ній не йдеться. Отже, вона є необґрунтованою.

Посилання розпорядника на можливу наявність статусу службової у запитуваної інформації також не витримує критики. Крім власне того, що це припущення, запитувана інформація не може мати такого статусу, оскільки рішення про нагородження осіб вже прийнято. Як стаття 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» так і наведена вище Постанова Пленуму ВАСУ чітко говорять, що статус службової може бути до публічного обговорення та/або прийняття рішення. 

Іншими словами статус службової не може бути вічним, якщо обговорення відбулось, рішення прийняте – навіть у тих документів, які мали відповідний гриф ДСК, цей статус має бути знято.  

«Доступ до правди»