Гроші за інформацію: Броварська міськрада просить заплатити за інформацію про аварійність дитсадка

22 Вересня 2017 13:30

Сайт "Ні корупції!" розповідає про запити у Броварській міській раді щодо стану дитячого садку. 

Броварські чиновники від освіти не вважають інформацію про те, чи є дитячий заклад аварійним, такою, що становить суспільний інтерес. Так само вони переконані, що інформація про те, хто, яким чином і на яку суму отримав підряд на ремонт державного садочка, також не суспільно значима.

Дійсно суспільно важлива інформація лише та, яку б, скажімо, запитував у них депутат, чи та, яка б стосувалася екологічного лиха, кажуть чиновники…

А коли одна людина, фізична особа, запитує про технічний стан садка і виділення бюджетних грошей на його ремонт, то це нікому, крім цієї людини, не цікаво. Ну, справді, хіба для батьків, чиї діти ходять до цього садка, важливий його технічний стан? Звісно, що ні! Відтак, постановили чиновники, кому це цікаво, нехай заплатить гроші і дізнається!

«Ні корупції!» з’ясував, чи правомірно освітяни вимагали гроші за надання публічної інформації, яка становить публічний інтерес, та що вони замовчують в історії з ремонтом дитячого садка.

ЗА РОЗВИТОК ОСВІТИ!

Бровари – не місто, а мрія батьків, чиї діти ходять у садок чи навчаються в школі. Стан освіти тут такий, що цього року міський голова Ігор Сапожко навіть отримав подяку від Міністерства освіти і науки за значний внесок в розвиток освіти рідного міста.

Пізніше начальник Управління освіти  Броварської міської ради Оксана Мельник під час оперативної наради виконавчих служб міської ради урочисто запевнила, що всі броварські заклади освіти готові прийняти дітей на навчання 1 вересня.

Оксана Мельник та Ігор Сапожко

Але от 1 вересня дитячий навчальний заклад «Золотий ключик» так і не відкрився. Чи він не входить до освітніх закладів Броварів і має якийсь інший статус?

ДНЗ «Золотий ключик», який зачинився на ремонт ще 1 червня, 1 вересня так і не прийняв дітей на навчання. Дітки, які влітку були розділені між різними садочками, досі ходять туди, а не у свій. Чому? Тому що три місяці садок обстежували, а наприкінці серпня почали ремонтувати – укріплювати фундамент.

Інформація про те, що садок «Золотий ключик» є аварійним, уперше з’явилася у повідомленнях місцевих ЗМІ 18 серпня. Тоді колишній голова Громадської ради при Управлінні освіти, голова Асоціації батьків міста Бровари Ігор Романенко розповів, що за проміжними підсумками перевірки навчальних закладів визначено, що один ДНЗ станом на 1 вересня не відкриється.

«Як голова Асоціації батьків міста зазначу, такої негативної підготовки навчальних закладів до нового освітнього року як у 2017 році, мабуть, ще не було. Підготовку можна вважати провальною. Один дитячий садок точно 1 вересня не відкриється. Найцікавіше, що батькам і досі нічого не повідомляють і робиться вигляд, що все гаразд. Садочок знаходиться в аварійному стані», — розповів Романенко.

У розмові з «Трибуною-Бровари» цю інформацію також підтвердив тепер уже колишній працівник Управління освіти Олександр Короленко, який відповідав за питання контролю над ремонтними роботами в навчальних закладах.

«Це відповідає дійсності. Йдеться про дитячий садок «Золотий ключик». Заклад у аварійному стані, оскільки там відбувається підтоплення фундаменту. Дітей у такий заклад вести небезпечно, а роботи по ліквідації недоліків можуть затягнутися до кінця вересня», — прокоментував Олександр Короленко.

«Я буду серед перших, хто не дозволить, щоб діти йшли у заклад, який в аварійному стані», — сказав Ігор Романенко.

Додамо, що батькам повідомили про те, що їхні діти 1 вересня не підуть у свій садок, лише за кілька днів до Дня Знань.

ПЛАТІТЬ ГРОШІ І ДІЗНАЄТЕСЯ!

Щоб з’ясувати справжній технічний стан дитячого садочка, чи дійсно він є аварійно небезпечним, а також хто, на яких умовах і за скільки бюджетних грошей взявся його ремонтувати, «Ні корупції!» направив запит про доступ до публічної інформації в Управління освіти і науки Броварської міської ради.

Того ж дня запитувачу передзвонив розпорядник і запропонував прийти до Управління «переговорити». Своєю чергою, запитувач відповів, що такої форми надання відповіді на запит як «переговорити», у Законі про доступ не передбачено, відтак, він чекає на письмову відповідь у зазначеній у запиті формі.

За відповіддю довелося дзвонити і чекати її більше, ніж 5 робочих днів, які відводить Закон для розпорядника. Потім, мало того, що чиновники від освіти протермінували надання відповіді на запит згідно з Законом «Про доступ до публічної інформації», то вони ще й відписали, що загальний обсяг запитуваної інформації становить 67 сторінок. Відтак, 10 з них вони нададуть безкоштовно, а за решту запитувачу доведеться заплатити. І рахунок прикріпили за підписом начальника Управління освіти Оксани Мельник і бухгалтера.

І хоча в телефонній розмові запитувач прямо посилався на норму закону про те, що інформація, яка становить суспільний інтерес незалежно від обсягу надається безкоштовно, чиновників це не переконало. На їхнє глибоке переконання, запитувана інформація не є суспільно важливою і значимою. Відтак, у телефонній розмові виконавець запиту, завідуюча відділом дошкільних, позашкільних закладів, виховної роботи Ірина Туник, посилаючись на своє керівництво і своїх юристів сказала, що суспільно важливою інформація б була, якби її запитував депутат, чи, скажімо, якби вона стосувалась екологічного лиха…

Відтак, якщо ти не депутат, то тільки заплативши, без варіантів, можна отримати відповідь. Хоча, уже з тих документів, а також супровідного листа, який «Ні корупції» отримав у відповідь на запит, немає відповіді на одне з найголовніших питань - про надання інформації про оголошення конкурсу із проведення закупівель робіт з укріплення фундаменту, тобто на яких умовах підряд було надано виконавцю – через конкурс чи прямим договором…

Але це зовсім інша історія, яка буде продовжена в наступних статтях. Нині ж – продовжимо говорити про, словами чиновників, «не важливу для суспільства інформацію про технічний стан дитячого садка, в який, можливо, ходять їхні діти».

ЛІКБЕЗ ДЛЯ БРОВАРСЬКИХ ЧИНОВНИКІВ ВІД ОСВІТИ

«Ні корупції!» отримав коментарі юристів Інституту масової інформації (ІМІ) щодо визначення інформації, яка становить суспільний інтерес і яка має надаватися безкоштовно, незалежно від кількості сторінок.

Так, юрист ІМІ Роман Головенко зазначив: «Звісно, що руйнування будівлі дитсадка становить суспільний інтерес, оскільки може виявитися, що в минулому стан будівлі вже доволі довго загрожував безпеці дітей, а зараз вони залишилися без дошкільного закладу. Також суспільний інтерес полягає в тому, що дане питання стосується інтересів багатьох громадян (практично вся інформація суб’єктів владних повноважень є предметом суспільного інтересу, але його ступінь в різних випадках різна)».

Своєю чергою, юрист ІМІ Максим Ратушний більш детально пояснив, чому чиновники від освіти порушили закон «Про доступ до публічної інформації».

За словами Ратушного, що стосується інформації, яка становить суспільний інтерес, то варто звернутися до Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" №10 від 29.09.2016 року, а саме п. 6.4, де зазначається наступне щодо визначення того, чи має місце суспільний інтерес в отриманні інформації:

"З урахуванням положень частини другої статті 29 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-XII) предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

При цьому перелік видів інформації, що може бути предметом суспільного інтересу, не є вичерпним. Оцінюючи конкретну інформацію на предмет наявності суспільного інтересу до неї, треба застосовувати певні критерії. Так, наприклад, інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє:

1) дискусії з питань, що хвилюють суспільство чи його частину, необхідності роз'яснення питань, які важливі для актуальної суспільної дискусії;

2) з'ясуванню та розумінню причин, які лежать в основі рішень, які приймає державний орган, орган місцевого самоврядування, його службова чи посадова особа;

3) посиленню підзвітності і підконтрольності влади суспільству загалом, у тому числі шляхом забезпечення прозорості процесу підготовки і прийняття владних рішень;

4) дієвому контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ;

5) запобіганню розтраті, привласненню публічних коштів і майна, запобіганню незаконному особистому збагаченню публічних службовців;

6) захисту навколишнього середовища, виявленню завданої або можливої шкоди екології, обізнаності суспільства про дійсний стан довкілля та чинники, які на нього впливають;

7) виявленню ризиків для здоров'я людей, для громадської безпеки і порядку, запобігання їм та їх наслідкам;

8) виявленню шкідливих для людини наслідків діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб;

9) інформуванню про діяльність органів публічної влади (державних органів, органів місцевого самоврядування), про їхні внутрішні правила, організацію роботи тощо;

10) інформуванню про діяльність та поведінку публічних осіб, тобто осіб, які обіймають посади публічної служби та/або користуються публічними ресурсами, а також, у ширшому значенні, осіб, які відіграють певну роль у громадському житті - в політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті чи у будь-якій іншій сфері;

11) викриттю недоліків у діяльності органів публічної влади, їхніх працівників;

12) виявленню порушень прав людини, зловживання владою, корупційних правопорушень, неетичної поведінки публічних службовців, невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) ними своїх обов'язків, дискримінації за будь-якою ознакою;

13) інноваціям, науковим дослідженням;

14) економічному розвитку, підприємницькій діяльності, інвестиціям;

15) виявленню фактів введення громадськості в оману.

Крім того, визначаючи те, чи є інформація суспільно необхідною, треба враховувати:

1) особу запитувача. Якщо інформацію запитує журналіст або особа, яка, користуючись сучасними засобами комунікації, створює площадку для суспільного обговорення важливих питань, систематично інформує суспільство про суспільні події, представник громадської організації, це є додатковим аргументом на користь наявності суспільного інтересу запитуваної інформації;

2) кількість осіб (фізичних чи юридичних), яких стосується запитувана інформація. Так, наприклад, інформація про структуру тарифу оплати комунальних послуг стосується кожного члена територіальної громади, на яку поширюється відповідне рішення. Тому чим більша кількість осіб, на чиї права, обов'язки та інтереси впливає запитувана інформація, тим більший суспільний інтерес до неї;

3) наявність суспільної дискусії на момент отримання розпорядником інформації запиту (стосується актуальної дискусії, яка ведеться, наприклад, у засобах масової інформації, парламенті чи місцевій раді);

4) час, який минув з моменту створення інформації/документа. Так, чим більше часу проходить з моменту створення інформації/документа, тим меншою, здебільшого, є потенційна шкода в розголошенні і, відповідно, тим більше перевага надається розкриттю інформації;

5) чим менша ймовірність завдання шкоди, тим більша перевага надається розкриттю інформації;

6) якщо інформація стосується публічного діяча або особи, що претендує на зайняття публічної посади, то це додатковий аргумент на користь розкриття інформації. Така інформація може бути обмежена в доступі лише через серйозні обставини та високу ймовірність завдання істотної шкоди. Публічними діячами у цьому контексті можуть вважатись особи, які обіймають посади публічної служби (посади в державних органах, органах місцевого самоврядування) або користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). Чим вищою є посада публічної служби, яку займає особа або на яку претендує особа, тим меншою є можливість обмеження доступу до інформації про неї;

7) лише дуже серйозні доводи на користь суспільного інтересу в розголошенні інформації можуть переважити можливу шкоду інтересам захисту права на невтручання в особисте життя та захисту персональних даних, коли йдеться про так звані вразливі персональні дані (дані про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також дані, що стосуються здоров'я, статевого життя, біометричних або генетичних даних)."

«Тому варто відзначити, що розпорядник дуже вузько і некомпетентно прокоментував ознаки інформації, що становить суспільний інтерес, і за копіювання та друк якої, відповідно до положень Закону про доступ, плата не стягується (ч. 4 ст. 21 Закону)», - підсумував юрист ІМІ.

До честі чиновників від освіти, в останній телефонній розмові, у якій вони розповідали, що суспільний інтерес становить лише та інформація, яку запитує депутат, вони запропонували прийти до них в Управління, і уже не просто «переговорити», а подивитися документи.

Своєю чергою, Максим Ратушний підтвердив, що так теж можна отримувати публічну інформацію.

«Доступ до інформації може забезпечуватися як шляхом надання копій документів, так і шляхом перегляду документів за місцем знаходженням розпорядника інформації. Останнє виходить з положень п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону про доступ, де одним із обов'язків розпорядника зазначається необхідність «визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо», - говорить Ратушний.

Водночас, каже юрист, це не заміна направленню письмової відповіді, а лише як варіант. Відтак, якщо запитувач наполягає саме на письмовій відповіді від розпорядника інформації, то він цілком у праві її отримати, не пристаючи на інші альтернативні варіанти.

«Ніщо не забороняє вимагати реалізувати саме безоплатне надання інформації, що містить суспільний інтерес», - підсумував юрист і ще раз наголосив, що ознайомлення з документами в Управлінны – це лише можлива альтернатива, але не заміна відповіді, що вимагалась.

Своєю чергою, «Ні корупції!» вже направив скаргу Уповноваженому з прав людини стосовно ненадання правлінням освіти Броварської міської ради у відповідь на запит про доступ до публічної інформації, документів, що становлять суспільний інтерес, а також вимоги необгрунтованої вимоги сплатити близько 200 гривень за надання інформації, яка має надаватися безкоштовно.

Оскільки це вже не перший подібний прецедент у відкритих Омбудсманом провадженнях, де Уповноважений цілком підтримував позицію запитувача і натомість притягав до відповідальності недбалих розпорядників, то можна сподіватися на позитивне вирішення питання і в цьому випадку.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»

фото - https://tamtour.com.ua/brovary