Доступ до інформації в Чернігові: чиновники документи дають, а самі ховаються

17 травня 2017 15:18

Entranse_sign_in_chernigov_city_in_ukraine

Павло Пущенко, регіональний представник ІМІ в Чернігівській області, на сайті "Події і коментарі" розповідає про доступ до публічної інформації у Чернігові.

Ситуація в останні роки з доступом до публічної інформації в Чернігові значно покращилась. Про це відзначають як загальноукраїнські дослідження прозорості самоврядування, так і місцеві журналісти та громадські активісти. Якщо ще кілька років тому міська влада Чернігова, наприклад,  категорично відмовлялася оприлюднювати на своєму сайті проекти рішень та рішення пов’язані з земельними питаннями, то сьогодні такі рішення є публічними.

В той же час, деякі  важливі документи міська рада досі не оприлюднила. Наприклад,  Чернігівська міська влада вперто не хоче оприлюднювати надважливий містобудівний документ – Детальний план центральної частини м. Чернігова.

Міська рада також не дотримується виконання закону «Про доступ до публічної інформації» щодо оприлюднення інформації у форматі  відкрити даних. У Чернігівській міській раді відсутні розпорядчі документи щодо впровадження політики відкритих даних. На офіційному сайті  містяться цікаві набори даних, але не у форматі відкритих даних: є перелік комунальних підприємств з фінзвітністю (у форматі jpeg, pdf), мапа вільних приміщень та інша інформація, яка могла б бути використана для створення сервісів для міста, бізнесу.  Крім того на  Єдиному порталі відкритих даних  немає  електронних кабінетів Чернігівської міської ради чи інших розпорядників з опублікованими наборами.

Чернігівські журналісти та громадські активісти, що користуються законом «Про доступ до публічної інформації», в більшості кажуть, що отримують відповіді на свої запити від міської влади, хоча часто вони є неповними.

Андрій Тіток, редактор сайту val.ua:

«Порівняно із часами попереднього міського голови Олександра Соколова, ситуація із дотриманням публічності і відкритості влади стала дійсно кращою. Більшість необхідної для роботи інформації (проекти рішень виконкому, сесії, плани засідань) публікується на офіційному сайті. Однак, наскільки мені відомо, така ситуація спостерігається по всій Україні. Очевидних проблем із доступом до засідань міськради за останній рік не було. Єдиний інцидент мав місце із засіданням транспортної ради у березні 2017 року, яке не було проанонсоване на сайті міськради».

В той же час, більшість опитаних журналістів та громадських діячів відзначають складність отримання оперативних коментарів від профільних чиновників Чернігівської міськради.  

«В міській раді вдаються до надприродних хитрощів. Будь-яке запитання до заступників міського голови переадресовують на прес-службу. Воно то може й нехай, та прес-служба не надає інформації, мовляв, не має розпорядження від профільного заступника», - розказує журналістка видання Сheline Наталя Тягнирядно.

Такого ж враження і у редактор сайту val.ua Андрія Тітка:

 «Мають місце і проблеми із доступом до інформації від певних управлінь. До прикладу, в управлінні ЖКГ заступники начальника та управлінці відмовляються від коментарів ЗМІ. За їх словами, за дорученням Ярослава Куца, тільки він повинен спілкуватися з пресою, а самого начальника управління часто не буває на робочому місці. Тож отримати оперативну інформацію буває проблематично».

 Якщо в міській раді Чернігова вже привчились надавати відповіді на запити, то з іншими державними закладами ситуація гірша.

Про свій досвід виховання місцевих медичних управлінців, які не  вчасно давали  відповідь  на інформаційний запит,  розповіла журналістка видання «Громадське телебачення Чернігів» Анастасія Улюшева:  

«Лікується все просто – надсилаємо скаргу на Уповноваженого з прав людини.  Результат в принципі хороший. Після такої скарги ми відповідь отримували за 2-3 дні. Таких проблем уже нема. Є інстанції, які після таких двох скарг, надсилають відповіді від 4 годин до 1 дня».

Активістка Тетяна Романова, що займається моніторингом судової системи каже про недотримання закону про доступ місцевими судами:

«Нещодавно подавала ряд запитів до судів Чернігова на отримання інформації по місцевим суддям (їх біографії, фотографії та інформація про кількісний склад суддів). Тільки 1 суд (Апеляційний суд) із 6 місцевих судів надав запитувану інформацію в повному обсязі. Решта або відмовили зовсім, або надали неповну інформацію».

В той же час зі спілкування з місцевими активістами стає зрозумілим, що не всі розуміють предмет запиту на публічну інформацію. Наприклад,  в інформаційному запиті до органу  влади просять  пояснити  причини вибору  постачальника послуг.

Загалом, з уведенням у дію нових баз та реєстрів у журналістів та активістів значно розширилися можливості пошуку інформації. Також, як показує практика, звернення до  офісу Уповноваженого з прав людини є дієвим інструментом спонукання чиновників надавати інформацію.

Додам також, що в рейтингу прозорості міст країни, що проводився Transparency International  та Інститутом Політичної Освіти, Чернігів посів лише 22 місце з 26 міст охоплених дослідженням. 

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує Інститут масової інформації (ІМІ) за підтримки Посольства США.


Павло Пущенко, регіональний представник ІМІ в Чернігівській області