Три поради про те, як оскаржувати порушення права на доступ

3 Червня 2020 10:43

%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d1%96%d1%8e%d0%ba %d1%82%d0%b0%d0%bd%d1%8f

Для досвідчених запитувачів не новина, що найбільш зручний та дешевий спосіб оскаржити порушене право на доступ до інформації – подати скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Розглянемо, яких типових помилок слід уникнути, щоб скарга була успішною, а винуватець порушення – притягнутий до відповідальності.

Дотримуйтеся форми

Запитувачі звикли до довільної форми для подання запитів, адже Закон України «Про доступ до публічної інформації» висуває досить прості вимоги до їх оформлення. Проте подання скарг (в тому числі скарг до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ) відбувається за іншим законом – Законом України «Про звернення громадян» і він містить більше формальних вимог до складення скарги, передбачених статтею 5 цього закону. В першу чергу скаргу відрізняє вимога ідентифікації скаржника. У скарзі слід зазначити прізвище ім’я та по батькові скаржника (або групи скаржників – у випадку подання колективної скарги), індекс та адресу скаржника, суть та хронологію порушення, а також поставити підпис. Це виливається у ряд практичних обмежень. Для прикладу, запит міг бути поданий під вигаданим ім’ям, із зазначенням тільки імені (без прізвища та по батькові) або прізвища і ініціалів, або взагалі – нікнейму, вказаного при реєстрації на сайті (наприклад на «Доступі до правди»). І розпорядник публічної інформації, відповідно до Закон України «Про доступ до публічної інформації»  та керуючись усталеною судовою практикою, повинен був надати інформацію. Для надання відповіді розпорядникові необхідно лише мати канал зв’язку із запитувачем: електронну пошту, поштову адресу тощо. Проте, якщо запитувач у запиті не вказав своє повне прізвище ім’я та по батькові,  він може втратити можливість поскаржитися щодо порушення свого права на доступ до інформації (принаймні, йому доведеться подати запит заново), у розгляді скарги може бути відмовлено якщо ПІБ на запиті та на скарзі не співпадатимуть. Перед поданням скарги уважно прочитайте вимоги, зазначені на сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та деякі особливості організації прийому скарг у час карантину.

Подавайте скаргу невідкладно

Стаття 17 закону України «Про звернення громадян» передбачає, що подати скаргу можна протягом 1 року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Відмова у доступі до інформації – це теж рішення уповноваженого органу, тож ці вимоги поширюються і на скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Проте, я б радила запитувачам подавати скаргу невідкладно, відразу, щойно дізналися про відмову у доступі до інформації. Причина проста: для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення права на доступ до інформації представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини складають протокол, який потім передають на розгляд суду. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення суд може накласти адміністративне стягнення протягом 3 місяців з дня виявлення адміністративного правопорушення. Крім того, суд резервує 15 днів на розгляд справи про адміністративне правопорушення. Додайте ще час на поштовий обіг та час, який необхідний працівникам Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для того, щоб викликати порушника, отримати від нього пояснення та скласти протокол. Судова практика у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію) свідчить, що значна кількість таких справ закінчуються закриттям провадження у зв’язку із закінченням строків для притягнення до адміністративної відповідальності. Така ситуація марнує зусилля запитувача та працівників  Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, тож це одна із найважливіших порад – подавайте скаргу невідкладно.

Далі можна оскаржувати до суду

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» подальше оскарження рішень розпорядників публічної інформації можливо здійснювати до суду.

Взагалі, слід пам’ятати, що Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та адміністративний суд вирішують різні питання в результаті реагування на порушення у сфері доступ до публічної інформації.

За результатом розгляду у судовому засіданні протоколу, складеного представником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, порушника притягають до адміністративної відповідальності.

А от адміністративний суд у позовному провадженні (розпочатому за ініціативою позивача, без участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини) розглядає спір про порушене право і вирішує, чи повинен був розпорядник надати інформацію у відповідь на запит.

Процедура оскарження до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини краща тим, що вона швидша і безоплатна, проте скаржник, у переважній більшості випадків, не може вплинути на її хід (наприклад, скаржника не запросять до суду для надання пояснень).

Ще один суттєвий недолік такого оскарження – рекомендаційний характер приписів Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Натомість, оскарження до суду, хоч і є тривалим, потребує сплати судового збору та участі адвоката в якості представника, більш підходить для розгляду справ, де важливо врахувати такі речі, як наявність суспільного інтересу, баланс інтересів при застосуванні трискладового тесту тощо. Тобто, у справах, де розпорядник на думку запитувача неправомірно відніс інформацію до конфіденційної, службової або таємної, і, таким чином, обмежив до неї доступ, краще подавати до адміністративного суду.

Разом з цим, звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Проте слід не застосовувати цих двох способів одночасно (Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини може призупинити розгляд скарги до вирішення питання в суді) та слідкувати за термінами – на оскарження в адміністративному суді запитувач має 6 місяців на звернення до адміністративного суду, відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Проте, якщо відмова у доступі до інформації була відпочатку оскаржена до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги.

Тетяна Олексіюк, медіа-юристка, експертка з доступу до інформації