Мешканцям Ірпеня не тільки не вдалося отримати Генплан міста на інфомраційний запит, а й ознайомитися з ним у спеціально відведеному місці для роботи запитувачів, як це передбачає закон «Про доступ…»
Генеральний план – це основний містобудівний документ, яким має керуватися кожна влада, розвиваючи місто. Незалежно від того, чого хочуть особисто депутати і міський голова, вони не мають права порушувати те, що накреслене в цьому документі. Він важливіший за їхні рішення.
Тому місцева влада знайшла вихід – вона ховає генеральні плани міст від очей їхніх мешканців. Немає документу – немає з чим звіряти, чи правильно депутати та міський голова приймають рішення про забудову та розвиток міста.
Ірпінь виявився яскравим прикладом того, як, прикриваючись відкритістю, влада заховала оригінал генерального плану за сімома замками. В рамках громадського моніторингу під час проекту #відкритийІрпінь, ми виявили, що в розділі генеральний план на сайті Ірпінської міської ради лежить неповний варіант документу.
За всіма ознаками, цей документ піддавався коригуванню, оскільки не містить важливих складових: обкладинки пояснювальної записки, сторінки №2, де описано Склад проекту, сторінки № 3-4, які описують зміст проекту, та наскрізної нумерації розділів. Оскільки документ лежить в RAR-архіві, а карта основного креслення в дуже зменшеному, важко зафіксувати факт цих порушень прав мешканців Ірпеня на доступ до генерального плану міста.
Проте навіть неозброєним оком видно, що серед 14 оприлюднених на сайті розділів уже бракує розділу №8, який в копії документу, яку мають часники проекту, називається «Розвиток соціальної інфраструктури», а також має два підрозділи, що врегульовують обсяги та розміщення житлового будівництва та розрахунок і розміщення установ і підприємств обслуговування. Тобто, описує кількість та адреси майбутніх шкіл, садочків, лікарень, поліклінік, амбулаторій, санаторіїв і реабілітаційних центрів тощо. Факт відсутності цієї інформації ми зафіксували відеоскрінкастом 24 вересня.
Паралельно ми надіслали низку запитів про доступ до публічної інформації з проханням надіслати повну копію актуального генерального плану Ірпеня зі змістом та наскрізною нумерацією сторінок. На які не отримували відповіді або отримували точну копію того, що є на сайті imr.gov.ua.
При цьому у кожній з відповідей нам вказували, що оригінал документу є у відділі містобудування та архітектури Ірпінської міської ради у вільному доступі.
5 грудня разом з іншими учасниками проекту Нелею Лавровською та Оксаною Соболевою вирішили ознайомитися з оригіналом актуального генплану Ірпеня у відділі містобудування та архітектури, куди нас запрошували у листах-відповідях заступниця міського голови Михальченко Лідія Яківна, перший заступник міського голови Маркушин Олександр Григорович та в.о.міського голови Попсуй Анастасія Вікторівна гарантуючи безперешкодний доступ до оригіналу генплану.
Це право гарантує громадянам і ст. 14 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», згідно з ч. 4 якої: «Розпорядники інформації зобов'язані визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо».
Також на всіх листах-відповідях вказано, що їх готував начальник відділу містобудування та архітектури Сапон Михайло Михайлович – і на більшості стоїть його особистий підпис.
5 грудня 2018 року – це була середа, приймальний день з 9:00 до 12:00 у пана Сапона, тому прийшли, взявши талончик на прийом. В приймальні кабінетів № 62 та 63, куди ми зайшли о 10:05, нам пояснили, що «в нього люди» і попросили зачекати. Людьми виявилися співробітники відділу містобудування та архітектури і КП “Ірпіньжитлоінвестбуд”, які чомусь також сидять у цьому відділі.
Ближче до 10:15 Михайло Сапон вийшов зі свого кабінету, вислухав наше прохання онайомитися з генпланом, пообіцяв повернутися через 10-15 хвилин і надати оригінал документу. На прохання передоручити це комусь із підлеглих, повторив, що вони принесуть документ через 10 хвилин. Після чого замкнув кабінет на ключ і зник в невідомому напряму.
Коли ми зателефонували через годину очікування, пан Сапон взяв трубку та пояснив, що він на нараді, сказавши: “Чекайте”. Через півтори години очікування він перестав брати трубку, надсилаючи есемески: “Даруйте, не можу говорити”.
Отримавши, по суті, відмову від пана Сапона, ми також попросили кожного зі співробітників, присутніх на той час в кабінеті № 62 показати нам те публічне місце, де лежить актуальний генплан, проте вони запевнили, що: а) не знають про таке місце; б) ніколи не бачили оригінал генплану; в) до документу є доступ лише у їхнього начальника.
Після чого ми зателефонували 102 з проханням прислати наряд поліції зафіксувати факт порушення прав – приховування співробітниками Ірпінської міської ради інформації, яка має бути публічною, відповідно до п.6 ст.14 Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Таким чином всі листи за підписом керівництва міста, в яких нам гарантували вільний доступ до генерального плану Ірпеня, виявилися неправдивими. Тож оприлюднюємо найзмістовніший з них.
Готуємо наступний крок – позов до суду з вимогою принести оригінал генерального плану для того, щоб місто Ірпінь мало публічну копію цього документу. Чому це аж так важливо, запитаєте ви? Бо генеральний план – це, по суті, Конституція міста.
Ви можете собі уявити, щоб депутати Верховної Ради проголосували за Конституцію України, після чого вирізали всі незручні для себе розділи і оприлюднили лише загальні шматки з неї? Саме так вчинили з генеральним планом Ірпеня чиновники виконкому Ірпінської міської ради.
Чи можете ви собі уявити, що ви прийшли до керівника апарату парламенту з листом-запрошенням від голови ВР на ознайомлення з оригіналом Конституції України, а він втік у свій прийомний день на невідомий час у невідомому напрямку? В Києві це неможливо, а для Ірпеня – звична практика, яку можна здолати, лише привчивши чиновників до прозорого прийняття важливих рішень.
Михайлина Скорик, мешканка Ірпеня
