Блог//Як мені вдалося виграти справу і повернути судовий збір

18 вересня 2017 13:09

%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d0%b3%d0%b0

Навіть якщо ви виграєте справу по доступу і суд ухвалить відшкодувати судовий збір, вам ще доведеться докласти зусиль, щоб отримати назад свої гроші

У запиті на публічну інформацію я попросив надати копію журналу реєстрації заяв про конфлікти інтересів (КІ) депутатів Вараської міської ради.

Чому мене це цікавило?

Бо цей журнал був одним з доказів у виправданні секретаря ради, яку поліція звинувачувала в неповідомленні про КІ. Річ у тім, що раніше секретар подала депутатське звернення міському голові, в якому просила нагородити свого батька та рідного брата грошима – по 500 грн. При цьому публічно про КІ не заявила.

І тут під час судового розгляду невідомо звідки виплив цей журнал з реєстрацією її заяви про КІ, хоча його і немає в номенклатурі справ.

Я попросив навмання, не знаючи скільки там реально змістовних сторінок, копії перших 25-ти сторінок цього журналу. При цьому я просив надіслати ці копії на електронну пошту, а якщо це неможливо, то надати мені місце і час для ознайомлення з оригіналом журналу.

У відповідь я отримав рахунок на оплату 15-ти сторінок журналу (адже 10 сторінок, згідно з законом, мають надати безкоштовно, а за решту, таки правда, мають право стягувати платню) і відмову у наданні, допоки я не оплачу цей рахунок.

Що найцікавіше: потім виявилося, що заповнених сторінок в журналі усього лише 8, і, знаючи це, мені виставили рахунок за пусті сторінки.

Я вирішив подати до суду: все ж я просив дати мені право ознайомитися з документом, як гарантує мені закон, і це право було порушено.  

Судовий збір, а це 640 гривень, збирав через Фейсбук.

Люди жертвували від 15 до 200 гривень. Так я зібрав 300 гривень, а решту – 340 гривень – доклала ініціатива «На суд за доступ», юридичний супровід забезпечила ГО «Платформа прав людини».

«Гарантія для запитувача ознайомлюватися з публічною інформацією та самостійно її фіксувати міститься у ст. 14 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», де йдеться про обов’язки розпорядника «визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо». В суді ми поставили питання, що це протиправне обмеження доступу до публічної інформації», - такою була позиція юриста Олександра Бурмагіна.

У позові було три вимоги: визнати дії Вараської міської ради протиправними, зобов’язати її надати мені можливість роботи з документами чи їх копіями та відшкодувати судові витрати в сумі 640 грн.

В ході справи рада надала мені 8 заповнених сторінок журналу та запропонувала мирову угоду, хоча, що цікаво, позов у суді повністю заперечувала (!).

Тож з «мировою» не склалося, тому судовий процес відновився.

Суд я виграв, апеляцію вони не подавали і 30 серпня 2017 року постанова набула законної сили. Постало питання, як відшкодувати судовий збір.

І тут цікава особливість: Вараська міська рада є юридичною особою, але не має  рахунків.

Я звернувся до казначейства. Там мені відмовили, пояснивши, що не можуть стягнути суму з юридичної особи, яка не має рахунків.

Далі в мене було два шляхи.

Перший – подати заяву до суду про заміну боржника. У такому разі суддя мав видати ухвалу, де було би вказано, що боржник – не міськррада, а виконавчий комітет ради (окрема юридична особа), який має свою бухгалтерію. Тоді казначейство саме стягне на мою користь 640 грн з їхнього рахунку. Цей шлях довгий.

Тому я обрав другий – набагато коротший: написати звернення на міського голову, з проханням дати вказівку головному бухгалтеру відшкодувати мені цю суму за рахунок бюджетних асигнувань виконкому. І це спрацювало.

До речі, деякі судді, знаючи про відсутність у міської ради рахунків, одразу в постановах прописують «відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету», але мій суддя цього не зробив, хоча в ході засідання я й зауважив про це.

Зараз ситуація така: бухгалтерія виконкому отримала візу мера «до відшкодування». Протягом 5 робочих днів збір мені мають повернути. Коли прийдуть гроші, я обов’язково  повідомлю читачів «Доступу».

Здається, це перший випадок, коли міська рада таким чином добровільно відшкодовує судовий збір. Принаймні наша, Вараська.

 

Сергій Денега, депутат Вараської міської ради, Рівненська область