21 травня 2014 року Департамент економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації (КМДА) втретє оголосив інвестиційний конкурс «із залучення інвестора до будівництва Wi-Fi мережі в київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста».
У жовтні 2014 року переможцем інвестиційного конкурсу стає ТОВ «Фідомобайл». Відповідне рішення затверджено розпорядженням КМДА від 29 жовтня №2130.
2 грудня 2014 року КМДА, КП «Київський метрополітен» та ТОВ «Фідомобайл» уклали договір про будівництво Wi-Fi мережі.
Згідно з опублікованою інформацією, «Фідомобайл» інвестує в розвиток інфраструктури метрополітену 100 млн грн. Ще понад 10 млн грн буде перераховано до міського бюджету. Мережа охоплюватиме всі станції київської підземки: 67,5 км ліній метро та 774 вагони. Впровадження Wi-Fi доступу до мережі інтернет - лише частина інвестиційного проекту. Інвестор також має впровадити систему відеонагляду на станціях та у вагонах метро. Термін реалізації проекту – 18 місяців.
«Ми вдячні інвестору, що він погодився власним коштом укомплектувати всі станції, переходи, вагони та ескалатори київського метрополітену камерами відеоспостереження в рамках реалізації проекту Wi-Fi. У нинішніх умовах це дозволить суттєво підвищити безпеку пасажирів метро та в режимі реального часу реагувати на можливі правопорушення», - говорив перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов.
10 вересня 2015 року відбувся офіційний запуск швидкісного Wi-Fi у київській підземці. Першими до мережі підключили станції Майдан Незалежності, Площа Льва Толстого та «Олімпійська». Мапу покриття можна переглянути на сайті ТОВ «Москіто Мобайл».
ТОВ «Фідомобайл» надає послуги доступу до глобальної мережі під брендом "Mosquito".
Що ж насправді записано у договорі між Київським муніципалітетом та проектом Фідобанку «Москіто Мобайл» (в минулому «Фідомобайл»)?
На мій інформаційний запит щодо деталей підписаного договору, фактичних інвестицій у розбудову інфраструктури, надходжень до міського бюджету та подальшого плану впровадження доступу до мережі інтернет на станціях метро, КП «Київський метрополітен» відповів, що запитувані дані є комерційною таємницею.
Єдина інформація, надана розпорядником по суті – це номер укладеного інвестиційного договору, який проте мало що нам говорить. Решта інформації, згідно з відповіддю на мій запит, є конфіденційною та не підлягає розголошенню без письмової згоди сторін.
Але відповідно до закону «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Тоді, за порадою редактора сайту «Доступ до правди», я надіслав скаргу до офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо порушення права на інформацію.
Через 8 днів після надісланої скарги, на мою адресу на сайті "Доступ до правди" надійшла відповідь прес-секретаря КП «Київський метрополітен» Наталії Макогон.
«Відповідно до інвестиційного договору Департаменту економіки та інвестицій та столичної підземки з компанією Фідомобайл, наше підприємство не має права розповсюджувати інформацію документу без узгодження з інвестором. Це нормальна практика співпраці з приватними компаніями, у проектах, де не використовуються бюджетні кошти та кошти комунального підприємства. Однак, сама компанія Фідомобайл озвучила ці дані ще у грудні минулого року, тому дуже дивно виглядає, що журналісти не змогли знайти і не змогли звернутися до Фідомобайлу», - зазначила пані Наталія та додала ось цей лінк.
Я, звісно, дуже вдячний прес-службі за повчання замість інформації. Також дякую за роз’яснення по суті, що у проекті не йдеться про залучення бюджетних коштів. Проте йдеться про розпорядження комунальним майном – адже метрополітен у нас один, а інтернету в ньому досі немає. Три станції за рік – це якось несерйозно. Тим паче, що тоді за 6 місяців «Москіто» залишається «інтернетифікувати» всього лише 700 одиниць рухомого складу та 49 станцій. Невже в метрополітені вважають, що інтерес громадськості в даному разі не є виправданим?
Смішно звучать і еківоки на компанію-інвестора – мовляв, звертайтеся до них. Адже ТОВ «Москіто мобайл» не є розпорядником публічної інформації та не зобов'язане надавати будь-яку інформацію. На відміну від Київського метрополітену, який таким розпорядником є.
Коло замкнулось – запитувану інформацію я так і не отримав.
Зокрема не отримав відповіді на запитання, яке мене цікавило і яке мало би бути предметом інвестиційного договору: як же зароблятиме інвестор на побудованій власним коштом інфраструктурі. Відомо, що послуга доступу до інтернету буде безкоштовною для пасажирів за рекламною моделлю або платною згідно з тарифами без обмежень швидкості. Дуже цікаво, кого ж рекламуватиме монопольний метро-інтернет…
І ще цікава інформація. Переможець інвестиційного конкурсу – приватне акціонерне товариство «Москіто» – зареєстроване 15 листопада 2013 року за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 10. Засновники юридичної особи: кіпрська компанія «Юнелі Холдингз Лімітед» та Юхименко Костянтин Анатолійович. Останній, до слова, вніс до статутного капіталу «астрономічну» суму – 145 грн, решта – гроші з кіпрських офшорів. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, офшорний «Юнелі Холдингз» володіє 100% акцій компанії.
ПрАТ «Москіто» зареєстровано за тією ж юридичною адресою, що й «Фідобанк». Кінцевий бенефіціарний власник ПУАТ «Фідобанк» – Олександр Адаріч, друг та колишній колега Сергія Арбузова, через якого банк пов’язували з «Сім’єю».
ТОВ «Москіто Мобайл» є «дочкою» «Москіто» з вдесятеро більшим уставним капіталом, ніж, власне, материнська компанія.
Зараз «Москіто» інвестує 100 млн грн в побудову бездротового доступу до мережі інтернет на станціях та у вагонах метро, 10 млн грн – на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури столиці. Київський метрополітен отримає нову систему відеоспостереження. При цьому інвестор зароблятиме на рекламі та платних послугах доступу до мережі. Нібито. Адже договір, в якому все це має бути прописано, є комерційною таємницею за спільним рішенням Київського метрополітену та компанією-інвестором.
Тож хоч «Сім'я» давно втекла з України, пов'язані з нею компанії й досі живуть і навіть виграють інвестиційні конкурси КМДА, а комунальні підприємства міста дбайливо бережуть секрети їхніх угод.
Андрій Шерепенко, спеціаліст з інформаційних технологій, спеціально для «Доступу до правди»
