Блогер «Доступу до правди» ділиться лайфхаком, як максимально прискорити отримання інформації
У боротьбі за доступ до інформації виокреслилось чимало підходів, які обмежують для чиновників маневри, аби не давати запитувані дані, вимагати гроші на копіювання документів та інше. Приміром, багато хто у запитах одразу вказує, що просить надати електронні копії документів.
Але залишається один із найбільш ефективних підходів, яким доволі рідко користуються активісти та журналісти. До речі, підказали мені його саме розпорядники, коли в минулому році я подав запит в УЖКГ Слов’янська з вимогою надати договори з усіма додатками та актими виконаних робіт на капітальні ремонти доріг у 2015 році по місту.
Тоді мені зателефонував співробітник управління і почав «жалітись», що занадто великий обсяг документів потрібно просканити і через це відповідь на запит буде відтерміновано аж на 20 робочих днів.
Як альтернативу, він запропонував прийти і самому пофотографувати усі документи. Таким чином і співробітники не «перетрудяться» і я максимально швидко отримаю необхідні документи.
«Чом би й ні?», - подумав я, і погодився.
Я розумів, що обсяг фотокопіювання буде чималим, та й моральна підтримка мені не завадить, тому покликав з собою компаньйонів.
Зголосилися двоє журналістів, разом з якими ми й подалися в УЖКГ.
Тоді ми були «озброєні» професійними фотоапаратами. Плюс такого підходу, що на руку нам дали оригінали документів з «синіми» печатками та підписами.
Приблизно година роботи і договори з актами були вже у нас. На місці я підписав документ, що особисто обробив усі документи і запит було реалізовано. 
Повторно скористатись таким способом отримання інформації довелось вже у березні 2017 року. Знову було надіслано запит до УЖКГ, знову отримати договори та акти виконаних робіт на ремонт доріг, але вже за 2016 рік. На цей раз обсяг інформації був приблизно удвічі більший, тому доволі прогнозовано мені зателефонували з управління з пропозицією повторно прийти і самостійно сфотографувати документи.
Цьогоріч до походу в УЖКГ я підготувався ретельніше. Зробив пост у FB із закликом долучитися і допомогти у фотографуванні. Назбирав п’ять помічників. Це були і колеги-журналісти, і знайомі активісти. Дехто прийшов із фотоапаратами, дехто із сучасними телефонами, де є хороші фотокамери.
Сам процес зайняв не більше півгодини, при тому, що я навіть не фотографував, а тільки перевіряв повноту наданих пакетів документів. Колеги доволі швидко впорались.
В чому безсумнівний плюс такого підходу – максимально швидке отримання необхідних документів. Для розуміння ситуації, як не просто, а іноді навіть неможливо отримати документи, надаю скан відповіді на запит від місцевого депутата. Йому у наданні документів було відмовлено із формулюванням шукати документи у державних реєстрах.
В своєму запиті я просив фактично ті самі документи, однак це приклад того, як за одним запитом було отримано кардинально різні результати.
Якщо перед вами постала ситуація, коли «горить» отримати великі масиви документів від владних структур, а дедлайни «горять», то не цурайтесь власноруч попрацювати із фотоапаратом.
Богдан Красовський, Слов’янськ
