Блог// Кафка би плакав, або Знову я і «Словміськводоканал»

8 липня 2016 14:54

%d0%b1%d0%be%d0%b3%d0%b4%d0%b0%d0%bd

На четвертому судовому засіданні у моєму майже кафкіанському судовому процесі проти комунального підприємства «Словміськводоканал», КП знову не надало інформацію про фінансову звітність, зате проявило неабиякий креатив у пошуку відмовок.

Отже, 6 липня в Донецькому окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи проти «Словміськводоканалу» про визнання протиправними дій розпорядника інформації.

Нагадаю, що судова тяганина з водоканалом почалась ще в квітні цього року.

Тоді я подав позов до суду через те, що міськводоканал у порушення Закону «Про доступ до публічної інформації» не надав відповідь на запит щодо фінансової звітності та витрат на виконання профільних робіт.

Подробиці тут:

Блог//Суд з водоканалом: у Слов’янську вчать комунальників відповідати на запити

Блог//Як у Слов’янську довели комунальному підприємству, що воно є розпорядником

За цей час навіть було прийнято одне рішення: про зобов’язання КП повторно розглянути мій запит.

У рішенні було записано так: «Враховуючи зазначені правові положення суд зазначає, що Комунальне підприємство Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» в силу особливостей своєї господарської діяльності є суб'єктом господарювання, що не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача, а отже, є розпорядником публічної інформації». 

Але водоканал вирішив розуміти рішення суду буквально: тому розглянути мій запит повторно – він розглянув, але в наданні інформації… відмовив.

Тому вже з травня розпочалась підготовка до нового судового позову.

На цей раз позовною вимогу було чітко вказано визнати протиправними дії комунальників та зобов’язати їх надати мені відкриту публічну інформацію.

На 22 червня було призначено перше засідання, але представник «Словміськводоканалу» не прихопив на суд посвідчення особи, і засідання перенесли.

Вчора нарешті відбулось чергове засідання, яке мало б розставити усі крапки над «і». Мало б – але не розставило.

Юрист міськводоканалу цього разу прийшов не тільки із посвідченням, а й з наказом директора підприємства від 2 квітня 2015 року, згідно з яким конфіденційною інформацією на підприємстві визначено відомості підприємства про обсяги закупівель, майновий стан, бюджет підприємства, банківські операції та багато чого іншого.

Підставою для прийняття такого наказу стали ч.2 та 5 с. 30 Закону України «Про інформацію». 

 

Суддя В’ячеслав Кірієнко, який до слова, є головою суду, прямо з телефона відкрив закон і зачитав частини статті, на які посилався наказ директора «Словміськводоканалу». Але не всі. Виявилося, що частини 5 у статті 30 закону взагалі не існує, а ч. 2 ст. 30 звучить так: 

2. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. 

Якщо особа вважає,  що оціночні судження або думки принижують  її  гідність,  честь  чи  ділову репутацію,  а також інші особисті немайнові   права,   вона   вправі   скористатися    наданим їй законодавством  правом на відповідь, а також на власне тлумачення  справи  у  тому  самому  засобі   масової   інформації   з   метою обґрунтування  безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.  Якщо   суб'єктивну   думку   висловлено   в   брутальній, принизливій чи непристойній формі,  що принижує гідність, честь чи ділову репутацію,  на особу,  яка таким чином та  у  такий  спосіб висловила   думку   або  оцінку, може  бути  покладено  обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду. 

Прочитавши це вголос суддя звернувся до відповідача: 

- Ви наказ чи сатиру писали? Яким чином ця стаття відноситься до інформації, яку ви вирішили зробити конфіденційною? 

- Я про этот приказ сам не знал. Увидел и решил приобщить к делу. Он не опровергнутый лежит уже больше года. КРУ его проверяло и не опровергло, - відповів юрист комунального підприємства. 

- Це не наказ, а шо попало називається, - продовжив суддя. - Ви розумієте, що якби не цей наказ, то ми б рішення по справі вже сьогодні прийняли б? Тепер нам потрібно з’ясувати правову позицію цього наказу, будемо витребувати від вас пояснення щодо наказу про визначення конфіденційної інформації.

На цьому й розійшлися: суддя оголосив перерву до 25 липня. На наступне засідання відповідачу необхідно підготувати пояснення щодо наказу про визначення конфіденційної інформації.

А в мене є час запастися поп-корном. 

Богдан Красовський, Слов’янськ, для «Доступу до правди»

 

Читайте також:

Блог//Суд з водоканалом: у Слов’янську вчать комунальників відповідати на запити

Блог//Як у Слов’янську довели комунальному підприємству, що воно є розпорядником