Право на інформацію

Микола Михайлович Кісіль
людина в правовому статусі Людина
з правосуб’єктністю Людини

Вих. № ДГК/0403/2024
від 04.03.2024 р.

Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання
її правосуб'єктності. (стаття 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права)
Кожна людина має право на вільне вираження свого погляду;
це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку
інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно,
письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи
іншими способами на свій вибір. (стаття 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права)

Увідомлення – Волевиявлення реалізації невідчужуваного та непорушного права Людини на інформацію

Беручи до уваги статтю 9 Конституції України, в якій встановлено: Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України,
Беручи до уваги статтю 6 Загальної декларації прав людини, в якій проголошено: Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб’єктності,
Беручи до уваги статтю 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, якою затверджено: Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб’єктності,
Спираючись на власну свідому волю людини, беручи за основу свободу вибору – свободу вільної волі та враховуючи природні права, свободи і вольності людини, отримані мною від народження, які є невідчужуваними та непорушними, зважаючи на верховенство права та беручи до уваги Конституцію України та міжнародні договори з прав людини, утверджую своє Волевиявлення:
Я, Микола Михайлович Кісіль, є людина в правовому статусі Людина з правосуб’єктністю Людини!
Статтею 1 чинної Конституції України встановлено, що «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.»
Статтею 3 Конституції України утверджено, що «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.»
Принципово важливим є визнання людини соціальною цінністю: адже це означає, що людина є цінністю не тільки сама для себе, а й для всього суспільства, для соціуму. Причому оскільки ця цінність — найвища, то жодне інше явище не може поціновуватись суспільством вище, аніж людина, не може, так би мовити, перевершити її цінність. Усі інші соціальні цінності мають бути підпорядковані, субординовані цінності людини.
Це, на перший погляд, суто філософське положення може набувати і значного практичного резонансу у випадку, умовно кажучи, конкуренції цінностей: воно дає відповідну орієнтацію державі, тим чи іншим осередкам суспільства, громадським організаціям, іншим суб’єктам (у тому числі й фізичним особам) при розв’язанні ціннісних колізій: не існує такої цінності, заради якої можна було б пожертвувати людиною. (науково-практичний коментар до статті 3 Конституції України)
Статтею 8 Конституції України встановлено, що «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.»
Принцип верховенства права — це один із системи основоположних принципів, що визначають новітній конституційний лад України, і є юридично обов’язковою нормою найвищого рівня сучасного українського правопорядку. Його дія поширюється на усі органи державної влади, органи регіонального і місцевого самоврядування та їх посадових осіб в усіх сферах нормотворчої, правоохоронної та правозастосовної діяльності.
Верховенство права як верховенство духу права, яке означає, що свободи людини не є наслідком проголошених в офіційному документі (писаній конституції) гарантій, а навпаки — сама конституція в суспільстві є наслідком прав людини, бо ці права існували ще до виникнення і закріплення положень права, що складають конституцію.
Права людини і основоположні свободи — це не надані державою своїм громадянам права у вигляді створених нею норм права, котрі містяться у законах держави, а що це — природні права, властиві людині від природи і які належать їй як творінню Природи і тому вони є невідчужуваними. (науково-практичний коментар до статті 8 Конституції України)
Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. (ст. 21 Конституції України)
Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. (ст. 22 Конституції України)
Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. (ст. 23 Конституції України)
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ст. 19 Конституції України)
Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. (ст. 68 Конституції України)
Статтею 34-ю Конституції України, гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, та право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Враховуючи ст.ст. 1, 3, 8, 19, 21, 22, 34, 40, 57 Конституції України та Конвенцію Ради Європи «Про доступ до офіційних документів», в статті 2-й якої зазначено, що «Кожна Сторона гарантує право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів»,
Проявляючи та Утверджуючи свою Волю для забезпечення та реалізації невідчужуваного та непорушного права Людини на інформацію, зобов’язую надати достовірну інформацію з наступних питань:
1. Вказати кадастровий номер земельної ділянки на якій розташовано багатоквартирний будинок за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 44.
2. Хто є власником запитуваної земельної ділянки?

Проявляючи та Утверджуючи свою Волю, зобов’язую:
1. Повідомити про отримання Увідомлення – Волевиявлення. Обов’язково!
2. Надати відповідь у повному осязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів запиту, належним порядком оформлену та завірену відповідальною особою, з вказанням посади відповідальної особи і повною розшифровкою прізвища ім’я по батькові.
Якщо ви не володієте запитуваною інформацією в цілому або в якійсь частині запиту, то переадресуйте запит до належного розпорядника інформації, якого ви зобов’язані знати і знаєте.
Проявляючи та Утверджуючи свою Волю, категорично забороняю:
застосовувати до Миколи Михайловича Кісіль, людини в правовому статусі Людина з правосуб’єктністю Людини, презумпції та фікції;
приєднувати Миколу Михайловича Кісіль, людину в правовому статусі Людина з правосуб’єктністю Людини, до фізичної особи, що є приниженням гідності і заниженням людини в статусі;
збирати, зберігати, реєструвати, накопичувати, адаптувати, змінювати, поновлювати, використовувати, обробляти, поширювати, транслювати третім особам відомості про Миколу Михайловича Кісіль, людину в правовому статусі Людина з правосуб’єктністю Людини, а також дані ПЕРСОНИ (фікції), створеної на його Родове ім’я, включаючи транскордонну передачу.
Категорично забороняю звертатися до автора в такому виді: Миколі Кісілю, Миколі КІСІЛЮ, МИКОЛІ КІСІЛЮ, М. Кісілю, М. КІСІЛЮ, Кісілю М.М., КІСІЛЮ М.М., Кісілю Миколі Михайловичу, КІСІЛЮ МИКОЛІ МИХАЙЛОВИЧУ, Миколі Кісіль, Миколі КІСІЛЬ, МИКОЛА КІСІЛЬ, М. Кісіль, М. КІСІЛЬ, Кісіль М.М., КІСІЛЬ М.М., Кісіль Микола Михайлович, КІСІЛЬ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ.
Також звернення "пане Микола", в розумінні автора - це ввічливе звернення до особи чоловічої статі, що автор заперечує та не акцептує в міру своєї правосвідомості.
Проявляючи та Утверджуючи свою Волю зобов’язую, з теперішнього часу і в майбутньому, звертатися до автора так і тільки так: Миколі Михайловичу Кісіль людині в правовому статусі Людина з правосуб’єктністю Людини.
Ваші конклюдентні дії, а саме:
Не визнання правосуб'єктності Людини, відсутність відповіді на Волевиявлення Людини та/або надання відповіді на Волевиявлення Людини не по суті, та/або одержання неповної відповіді на Волевиявлення Людини Миколи Михайловича Кісіль через правовий статус Людина є підтвердженням та акцептом свідомого порушення принципу верховенства права у власній якості зі сторони відповідальної особи на виконання зобовязань або його агента та розглядатиметься як недобросовісне ставлення до Волевиявлення Людини. В такому випадку дані дії трактуються як такі, що ущемляють та порушують права Людини, нищать свободи та осквернюють гідність Людини - за що дана особа погоджується свідомо нести особисту відповідальність та оголошує себе некомпетентною і недієздатною.
Увідомляю, що Волевиявлення не є зверненням - Микола Михайлович Кісіль, людина в правовому статусі Людина з правосуб’єктністю Людини, користується своїм невідчужуваним та непорушним правом людини на інформацію, яке (право) щодо його реалізації зазначене в міжнародних договорах та Конституції України (Основному Законі). (для інформації посадовим особам)
Трактування змісту Увідомлення - Волевиявлення утверджую виключно за собою, Миколою Михайловичем Кісіль, людиною в правовому статусі Людина з правосуб’єктністю Людини.

З повагою
Микола Михайлович Кісіль
людина в правовому статусі Людина з правосуб’єктністю Людини