«Доступ до правди» продовжує публікувати найцікавіші фрагменти посібника «Як оскаржити порушення права на доступ до публічної інформації?», розробленого юристами Центру демократії та верховенства права.
В основу посібника лягли рекомендації щодо оскарження дій розпорядників інформації, які юристи ЦЕДЕМ надавали під час консультування громадських активістів, та напрацьована судова практика.
ЦЕДЕМ: Як оскаржити дії розпорядника до його керівника?
Чому варто звертатися з позовом до суду?
До суду можна оскаржити рішення, дії чи бездіяльність усіх без винятку розпорядників інформації, в тому числі відповідь керівника розпорядника, вищого органу чи Омбудсмена на раніше подану скаргу;
Суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять;
Суд може винести рішення про:
Визнання протиправними рішення розпорядника інформації (або окремих його положень). Наприклад, визнати нечинним розпорядження «Про затвердження переліку службової інформації», оскільки його положення суперечать вимогам закону, або рішення місцевої ради, оскільки порушений передбачений законом порядок оприлюднення проекту такого рішення, тощо;
Скасування або визнання нечинним таких рішень чи окремих його положень про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
Визнання неправомірними дій чи бездіяльності розпорядника інформації. Наприклад, визнати протиправною відмову в отриманні інформації чи неоприлюднення інформації на офіційному веб-сайті розпорядника, що відповідно до закону має оприлюднюватися;
Зобов’язання відповідача вчинити певні дії: надати інформацію, оприлюднити певну інформацію на офіційному веб-сайті, опублікувати рішення розпорядника тощо;
Зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій. Наприклад, не чинити перешкод для доступу запитувачів до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень;
Стягнення з відповідача коштів. Наприклад, судових витрат;
Визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень. Наприклад, на практиці відомо багато випадків, коли міські голови приймають розпорядження «Про затвердження Переліку службової інформації» та «Про затвердження Порядку відшкодування витрат на копіювання і друк» тощо. Оскільки такі акти може ухвалити тільки сам розпорядник, яким є міська рада та її виконавчі органи, можна звернутися до адміністративного суду про визнання відсутності у міського голови повноважень приймати такі рішення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Суд уповноважений винести рішення про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої запитувачам неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю розпорядників інформації;
Судове рішення може бути виконано у примусовому порядку із залученням Державної виконавчої служби України;
Законодавством передбачена кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення.
Що слід враховувати, приймаючи рішення про оскарження до суду?
Доволі складна процедура написання і подачі позовної заяви;
Для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк (відраховується з дня, коли Ви дізнались про своє порушене право, наприклад, отримали відмову в наданні інформації), а якщо попередньо особа зверталася до керівника чи вищого органу – 1 місяць з дня коли особа дізналась про рішення керівника чи вищого органу;
Необхідно сплачувати судовий збір, що може становити для фізичних осіб – 551,20 грн., для юридичних – 1378,00 грн за одну немайнову вимогу (розрахунок станом на 2016 рік);
Не можна звернутися з вимогою про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи, з вини якої Ваше право було порушено. По-перше, тому що справи про притягнення до адмінвідповідальності розглядаються загальними, а не адміністративними судами, а по-друге, єдиним органом, уповноваженим складати протокол про вчинення адмінправопорушення є Омбудсмен, який і передає його до суду.
На замітку для скаржника: до суду варто звертатися у випадку, якщо оскарження до керівника чи вищого органу не можливе або не дало (або Ви точно знаєте, що не дасть) бажаного результату, або одночасно з таким оскарженням. Поки дійде до розгляду справи по суті, Ви вже отримаєте відповідь і зможете її додати до матеріалів справи (якщо скарга не буде задоволена і Ви не отримаєте, на той момент інформацію).
Також до суду варто звертатися відразу, якщо ви хочете отримати відшкодування завданої моральної чи майнової шкоди.
Далі буде
«Доступ до правди»
Посібник підготовлено експертами Центру демократії та верховенства права за підтримки Уряду Швеції. Думки, висновки та рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції.
Читайте також:
